Види кредитів і порядок їх отримання в установах банку

Кредит – кошти, передані банком у тимчасове користування позичальникові на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності та цільового характеру використання.

Принципи кредитування встановлюються банками з метою забезпечення ефективної кредитної діяльності та мінімізації ризиків. Основними принципами кредитування є:

1. Принцип терміновості та повернення, що передбачає видачу кредиту позичальникові на умовах його повернення в строк, зазначений у кредитному договорі.

2. Принцип цільового призначення – передбачає використання позичальником кредитних коштів на конкретні цілі, зазначені в кредитному договорі.

3. Принцип забезпеченості кредиту – передбачає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, що гарантують недопущення збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності кредитора. Як забезпечення кредиту використовується: застава майна кредитора, поручительство та гарантія третіх осіб, неустойка та затримка платежів. При цьому затримка та неустойка використовуються як додаткові кошти для повернення платежів і сплати відсотків.

4. Принцип платності кредиту – полягає в тому, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки та комісійні збори, розмір, порядок і строк сплати яких визначає кредитний договір.

Залежно від цільового направлення, кредити банків діляться на виробничі та споживчі. Виробничі кредити видаються банками суб'єктам підприємницької діяльності та господарювання і є найважливішим джерелом формування їхніх оборотних коштів і основних фондів.

Виробничі кредити, у свою чергу, діляться на кредити в поточну і в інвестиційну діяльність.

Кредити в поточну діяльність – кредити, видані позичальникам для задоволення їхньої тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у випадку розриву між часом надходження коштів і часом здійснення витрат. Сюди відносяться кредити, видані на закупівлю сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, інших виробничих запасів, товарів і на інші цілі, що забезпечують процес безперервної діяльності позичальника.

Кредити в інвестиційну діяльність надаються позичальникам для задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними практичних дій, що стосується реалізації інвестицій або інвестиційного проекту. Обов'язковою умовою здійснення таких дій (проекту) повинне стати розширене відтворення капіталу. Такі кредити видаються на придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів, на фінансовий лізинг тощо.

За строками використання кредити поділяються на:

короткострокові – видавані строком до одного року, переважно для формування оборотних коштів підприємств;

довгострокові – видавані строком більше одного року. Об'єктами довгострокового кредитування можуть бути витрати на розширення виробництва, його модернізацію, створення та організацію виробництва нових видів продукції, нових основних фондів.

За типом заборгованості щодо її погашення кредити поділяються на:

термінові – тобто ті, строк погашення яких не надійшов;

прострочені – тобто ті, строк погашення яких, установлений у договорі, минув;

відстрочені або пролонговані – кредити, строк погашення яких продовжений.

Залежно від методу надання кредити розподіляються на:

надані в разовому порядку;

надані в порядку відкритої кредитної лінії;

гарантійні (тобто із заздалегідь установленою датою надання).

Щодо строків погашення кредити поділяються на такі, які погашаються:

одноразово в повній сумі;

достроково (на вимогу кредитора або за заявою банку);

за графіком;

після закінчення обговореного періоду (місяця, кварталу).

За ступенем ризику кредити поділяються на:

стандартні;

нестандартні (під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні).

Залежно від видів забезпечення кредити поділяються на:

забезпечені заставою (майном, цінними паперами);

гарантовані (банками, фінансами третіх осіб);

з іншим забезпеченням;

незабезпечені (бланкові).

Останні видаються тільки головним банком, філії не мають права на їхню видачу.

Кредити надаються суб'єктам господарювання в безготівковій формі, як у національній, так і в іноземній валюті, як правило, шляхом оплати платіжних документів із кредитного рахунку. У виняткових випадках (наприклад, при кредитуванні витрат на заробітну плату в частині її виплати готівкою) допускається зарахування кредитних коштів на поточний рахунок кредитора.

Для одержання кредиту в установах банку підприємство-кредитор зобов'язане надати наступні документи:

1. Заяву на одержання кредиту за формою, встановленою банком.

2. Термінове зобов'язання про погашення кредиту у встановлений строк.

До названих документів додаються копії:

статуту підприємства;

свідоцтва про реєстрації підприємства;

фінансової звітності за попередній період та інших документів на вимогу банку.

Рішення про надання кредиту приймається колегіально кредитним комітетом банку (або його філії у межах проведення кредитних операцій, установлених Правлінням Банку для відповідної філії). До укладання кредитного договору банк ретельно аналізує платоспроможність підприємства. Строк розгляду банком матеріалів щодо надання підприємству кредиту не повинен перевищувати три робочі дні.

При ухваленні позитивного рішення про здійснення кредитної операції працівники філії банку оформляють кредитну документацію: складають кредитний договір і договір забезпечення виконання зобов'язань кредитора (тобто, договір застави, поручительства, гарантії), а також договір страхування фінансового ризику.

Синтетичний облік розрахунків з банком за короткостроковими кредитами ведеться на пасивному рахунку 60 "Короткострокові позики", який має наступні субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті";

604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

605 "Прострочені позики в національній валюті";

606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

За кредитом субрахунків 601, 602 відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом – сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

За кредитом субрахунків 603, 604 відображаються суми відстрочених кредитів (позик), за дебетом – сума їх погашення.

Непогашені в строк кредити зараховуються та обліковуються на субрахунку 605 "Прострочені позички в національній валюті" і субрахунку 606 "Прострочені позички в іноземній валюті". Якщо підприємство має прострочені позички, видача нових позичок банком не провадиться, оплата відсотків за такими кредитами провадиться в підвищеному розмірі.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

Господарські операції з розрахунків за банківськими кредитами в бухгалтерському обліку відображаються записами, наведеними в табл. 16.2.

Таблиця 16.2