Поняття зобов'язань

У процесі здійснення господарської діяльності підприємства вступають у відносини один з одним. Ідеальні виробничі відносини припускають повне забезпечення активів власним капіталом. Однак момент поставки активів підприємству й момент їхньої оплати власним капіталом не завжди збігаються. Господарські договори регулюють взаємини юридичних і фізичних осіб і передбачають порядок розрахунків між ними за поставлену готову продукцію, виконані роботи, зроблені послуги. Поставка активів без попередньої оплати викликає обов'язок їхньої наступної оплати одержувачам, так само, як й одержання коштів зобов'язує постачальника надалі відвантажити продукцію або виконати роботу, зробити послуги.

Таким чином, у загальному сенсі зобов'язання – це відносини суб'єктів господарювання, при яких момент оплати одним з них замовлених виробничих активів, робіт, послуг не збігається за часом з їхньою поставкою.

З точки зору бухгалтерського обліку зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Методичною базою для обліку зобов'язань підприємствами всіх форм власності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

довгострокові;

поточні;

забезпечення;

непередбачені зобов'язання;

доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань відносяться: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, відстрочені податкові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Під теперішньою вартістю розуміється дисконтована сума майбутніх платежів (за винятком суми очікуваного відшкодування), що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язань у процесі звичайної діяльності підприємства. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

До поточних зобов'язань відносяться: короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками за отриманими авансами, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками за позабюджетними платежами, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Забезпечення створюються для відшкодування майбутніх операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань за обтяжними контрактами і т. д. Суми створених забезпечень визнаються витратами. Забезпечення використовуються для відшкодування тільки тих витрат, для яких вони створені.

Непередбаченезобов'язання – це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.