Інфляція, її види і вимір

 

Інфляція – це підвищення сукупного рівня цін і знецінення грошей. Розрізняють відкриту і приховану інфляцію. Відкрита інфляція виявляється в умовах вільних цін і може проявлятися в наступних видах. Помірна – ціни ростуть повільно, менше 10 % на рік, вартість грошей зберігається. Галопуюча– ціни ростуть від 20 до 200 % на рік, гроші починають прискорено втілюватися в товари. Гіперінфляція – ціни ростуть дуже швидкими темпами, понад 200 % на рік. Інфляція стає некерованою.

I = Р – Р-1 / Р-1 * 100 % , де Р – середній рівень цін у поточному році, Р-1 – середній рівень цін у попередньому році.

Прихована інфляція може і не спостерігатися в рості цін. При цьому знецінення грошей виражається в дефіциті товарів і чергах. Цей вид інфляції може бути присутній у будь-якій економічній системі, де велике державне втручання в ринкові процеси.

Інфляція може бути збалансованою, тобто спостерігається помірний ріст цін одночасно на більшість товарів і послуг. У цьому випадку відповідно до щорічного зростання цін зростає і ставка відсотка, що рівнозначно економічній ситуації із стабільними цінами. Подібна інфляція в економіці нічого не змінює.

Незбалансована інфляція являє собою різноманітні темпи росту цін на різноманітні товари. Від незбалансованої інфляції страждають насамперед грошовий обіг і система оподаткування.

Процес, протилежний інфляції, називається дефляцією, а уповільнення темпів інфляції – дезінфляцією. Інфляційні очікування – це очікування, які визначають дії економічних суб'єктів на фінансовому, товарному і ринку робочої сили. В разі якщо очікування економічних суб'єктів формуються за схемою раціональних очікувань, а сама інфляція є очікуваною, негативний ефект цілком виключається.

Причини появи інфляції формуються під впливом як грошових, так і негрошових чинників. Якщо переважають грошові чинники, то має місце інфляція попиту, або інфляція покупців. Під впливом негрошових чинників формується інфляція пропозиції (витрат), або інфляція продавців.

Інфляція попиту може бути викликана як монетарними, так і немонетарними чинниками. Монетарні чинники:

1. Випуск зайвої грошової маси для покриття дефіциту держбюджету. Зайва грошова маса входить в обіг по тій купівельній спроможності, яку мають гроші на момент їхньої емісії, але в силу того, що вона перевищує попит на гроші, то, коли цей надлишок виявляється на ринку, останні знецінюються, втрачають частину своєї купівельної спроможності.

2. Прискорення обігу грошей, у тому числі в силу так званої втечі від них, теж викликає інфляційний ефект, оскільки навіть при існуючій товарній і грошовій масі одна грошова одиниця в середньому обслуговує більше угод. У результаті грошей виявляється ніби більше, ніж потрібно.

3. Кредитна експансія, тобто швидке розширення кредиту, що не відображає реальної потреби в ньому з боку господарського обороту, тому що отримані позики використовуються як купівельні і платіжні засоби, переповнюючи сферу обігу.

4. Доларизація господарського обороту, тому що іноземна валюта в даному випадку доповнює вітчизняну грошову масу і за інших рівних умов викликає її знецінювання.

Немонетарні чинники:

1. Скорочення пропозиції товарної маси. Якщо воно не супроводжується адекватним зменшенням грошової маси й уповільненням швидкості обігу грошей, то викликає їх знецінення внаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів.

2. Незавершене будівництво, виробництво товарів, що не користуються попитом, і втрати при зберіганні та транспортуванні фактично ведуть до тих же інфляційних наслідків.

 
 


Р АS

 
 

 


Р1

Р0 АД1

АД

У (прибуток)

У0 У1

 

Рисунок 3.2 – Зростання цін викликане збільшенням сукупного попиту

 

Інфляція пропозиції – це підвищення загального рівня цін через зростання витрат по виробництву і реалізації продукції. Інфляція пропозиції обумовлена такими немонетарними чинниками:

1. Недосконалість конкуренції – засилля монополій і їхній ціновий диктат при наданні послуг транспорту, реалізації паливно-енергетичних і сировинних ресурсів. Покупці ресурсів змушені або підвищувати ціни, або, якщо цьому перешкоджає попит на їхню продукцію, змушені миритися з падінням прибутку і збільшенням збитків.

2. Монополізм у банківській сфері може сприяти інфляції витрат, якщо це пов'язано з завищенням процентних ставок при одержанні кредиту підприємствами.

3. Надмірний податковий тягар підвищує інфляцію витрат, оскільки платники податків розглядають свої обов'язкові платежі державі як витрати і намагаються при можливості покрити їх підвищенням цін.

4. У розвинених країнах частка зарплати в собівартості продукції складає 70 – 80 %, тому інфляція витрат може супроводжуватися і діями профспілок по підвищенню оплати праці, тому що це веде до росту витрат підприємства.

5. Специфічною причиною для СНД є створення митних кордонів на пострадянському просторі.

 

Р АS1 AS

 
 

 

 


Р1

Р0

АД

У (прибуток)

У1 У0

 

Рисунок 3.3 – Зростання цін викликане збільшенням сукупної пропозиції

 

Взаємодія росту цін на кінцеву продукцію і цін на ресурси створює інфляційну спіраль – механізм, який поєднує дії чинників, що викликають як інфляцію попиту, так і інфляцію пропозиції. У процесі розкручування інфляційної спіралі ключову роль відіграють інфляційні очікування економічних суб'єктів.

 






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1092; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2020 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.011 сек.