Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці

Кредитором стає суб'єкт кредитних відносин, який надав позичку іншій особі у тимчасове використання. Джерелами позич­ки можуть бути як власні, так і позичені кошти.

Позичальником виступає той суб'єкт кредитних відносин, який отримав позичку. Ним може стати будь-яка юридична або фізична особа, яка потребує додаткових коштів. На основі цього склалися загальні принципи кредиту­вання: поворотності, строковості, платності, забезпеченості, ці­льовий характер використання позички і диференційований підхід до позичальників.

Взаємодія кредитора з позичальником виникає навколо позиченої вартості, яка стає об'єктом кредиту, має бути наявною і фактично передаватися у розпорядження і використання позича­льника. Позичена вартість є реальною величиною у формі грошо­вої суми, товарів, виконаних робіт чи наданих послуг і має бути збережена, але не в первісній формі, а за своїм обсягом. Запору­кою збереження позиченої вартості є її ефективне використання позичальником.

Принципи кредитування - це визначальні правила поведі­нки банку і позичальника в процесі реалізації кредитних операцій.

1) строковість - повернення позики в строки, що передбачені кредитною угодою;

2) поверненість - надання позики чужої власності у тимчасове кредитування позичальника і повне повернення варто­сті основного боргу;

3) платність - за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді процентів;

4) цільовий характер - вкладення позичених коштів у конкретно вказані господарчі процеси;

5) забезпеченість - відповідність між заборгованістю за позикою і вартістю майна, що є заставою за позикою

На основі дотримання принципів кредитування виник осо­бливий кредитний механізм, який включає також кредитне плану­вання і управління кредитом, умови і методи кредитування, спо­соби їх кількісного регулювання. В умовах інфляційної нестабіль­ності кредит і механізм його реалізації здатний стати провідним структурним елементом антиінфляційного комплексу заходів до­сягнення стабільності грошей і економіки.

Особливостями кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорій, є:

1) позичальник, отримавши кредит, лише реалізує право тимчасового користування наданими кошта­ми чи цінностями (об'єкт кредиту залишається у власності кредитора);

2) суб'єкти кредитних відносин здатні одночасно по­чергово виступати в ролі кредитора і позичальни­ка;

3) позичальник, щоб отримувати позичку, зо­бов'язаний пред'явити кредиторові економічні та юридичні гарантії повернення боргу;

4) повернення кредиту (боргу) здійснюється позича­льником, а у виключних випадах - третьою особою - гарантом, якщо позичальник неспроможний це зробити сам;

5) конкретний термін повернення кредиту залежить від двох обставин: - особливостей і часу кругообігу коштів і ефективної діяльності самого позичальни­ка. Він розраховує, на який час необхідні кошти і коли він зможе нагромадити їх, щоб погасити пози­ку;

6) можливостей кредитора. На який час у нього з'являються тимчасово вільні кошти, які й стають предметом кредитування;

7) характерної рисою кредиту є сплата процентів за користування кредитованими ресурсами як това­ром. Формула руху позичкового капіталу має ви­гляд:

Кредитні відносини реалізуються тоді, коли інтереси кре­дитора і позичальника відносно конкретних параметрів позики співпадають, насамперед цільового призначення, забезпечення терміну та величини процента.

Основна маса кредитів надається під забезпечення: під заставу чи під фінансові гарантії. Комерційні банки використову­ють такі форми забезпечення:

В ринковій економіці кредит на основі позичкового капіталу тісно взаємодіє з категоріями «фінанси», «проценти», «товар». Цей зв'язок можна розглянути на прикладі схеми.

При цьому у кредитних операціях:

• позичальниками, як правило, виступають суб'єкти господарювання, а кредиторами - бан­ківські установи;

• гроші, що надані в позику, використовуються по­зичальником як капітал (на виробничі потреби);

• джерелом позичкового процента є прибуток на позичені кошти;

• кредит використовується як механізм перероз­поділу капіталів у суспільному виробництві та як спосіб вирівнювання норми прибутку.

Кредитному процесові властиві: економічність, комплекс­ність, добровільність, свобода вибору партнерів та їх рівноправ­ність, повага прав і обов'язків сторін, взаємовигода та економічна доцільність партнерських відносин. Важливо володіти закономір­ностями і механізмом руху кредиту на макро- і мікроекономічному рівні, розглядати кредит як динамічно змінюваний процес, почи­наючи зі стадії формування кредитних ресурсів як позичкового капіталу, далі розміщення нагромаджених засобів і, завершаючи, погашенням заборгованості та сплатою процентів. Механізм руху кредитованих ре­сурсів доцільно розглянути на прикладі формули:

де Г - грошова позичка; Т - товар у формі виробничого капіталу; В - процес виробництва нової вартості; V - новий виріб, що висува­ється на ринок як товар; Г - грошова виручка внаслідок реалізації товару; К - позичений капітал; П - прибуток позичальника.

Функції кредиту

Загалом функція - це специфічне відображення дії. Функ­ціями кредиту в ринковий економіці є специфічні ознаки і дії, які відрізняють кредити від інших економічних категорії і виражають його суть. Функцією кредиту є його робота, що охоплює всі форми й різновиди кредиту і формує його як цілісне явище.

Перерозподільна функція кредиту полягає у перерозподілі тимчасово вільної вартості одних суб'єктів господарювання у ви­користання в господарському обороті інших; перерозподілу піддають­ся:

• кошти, що тимчасово вивільнені в одних структу­рних підрозділах суспільного відтворення і спря­мовані в інші з метою прискорення обороту сус­пільного капіталу, сприяння розширенню вироб­ництва;

• тимчасово вільні кошти і заощадження, які шля­хом кредитування спрямовуються у галузі і сфе­ри виробництва, що передбачає зростання попи­ту й прибутків на основі вдосконалення техніки і технології. Це дозволяє зосередити капітал у найефективніших сферах і галузях економіки та оперативно здійснювати переорієнтацію вироб­ництва.

Функція заміни готівкових коштів безготівковими розра­хунками сприяє прискоренню швидкості обертання грошей, еко­номії затрат грошового обігу, дозволяє впроваджувати прогресивні системи розрахунків і коригувати необхідну кількість грошей в обі­гу та забезпечувати купівельну стабільність грошової одиниці.

Фактична перерозпо­дільна функція кредиту для ефективного перерозподілу вартості на макро- і мікроекономічному рівнях охоплює не лише економіч­них агентів, а й галузі та сфери економіки, регіональні утворення і знаходить відображення в глобальному аспекті кредитних відно­син.