Економічна суть кредиту

Кредит- це суспільні відносини, що виникають між еконо­мічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасо­ве користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Основними ознаками поняття «кредитних відносин» є:

• учасники кредитних відносин мають бути еконо­мічно самостійними власниками певної маси ва­ртості і вільно нею розпоряджатися, функціону­вати на основі самодостатності й самоокупності, нести економічну відповідальність за своїми зо­бов'язаннями;

• кредитні відносини є добровільними і рівноправ­ними;

• кредитні відносини не змінюють власника ціннос­тей, з приводу яких вони виникають;

• кредитні відносини є вартісними, оскільки вини­кають у зв'язку з рухом вартості;

• нееквівалентність кредитних операцій (Г - Г") значно посилює роль платності в їх механізмі реалізації. Плата за кредит компенсує кредитору втрати від передачі його коштів у чуже викорис­тання і можливі втрати на випадок неповернення позики;

• кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення відданої в борг вартості і сплати відсотків вони зникають. Але на макроекономічному рівні кредитні відно­сини підтримуються безперервно, як безперерв­ний рух вартості в процесі задоволення потреб розширеного суспільного відтворення. Вивільне­ні кошти з однієї кредитної операції вступають у кредитні відносини з іншими контрагентами чи із тими самими, але з приводу інших сум вартості;

• безперервність і платність кредитних відносин визначають їх здатність до капіталізації. Внаслі­док чого формується особлива самостійна фор­ма капіталу - позичковий капітал.

Межі кредиту

Межі кредиту визначаються таким рівнем розвитку кредит­них відносин, в якому процес реалізації кредиту врівноважує попит і пропозицію на кредитні ресурси в умовах стабільної, помірної і доступної для переважної більшості нормально функціонуючих позичальників процентної ставки. На мікроекономічному рівні межі кредиту визначаються:

а) обсягами попиту на кредит з боку пози­чальників за номінальної ставки банківського кредиту і доступної ринкової ставки позичкового процента;

б) характером коливання потреб позичальника в основному й оборотному капіталі;

в) ста­ном забезпеченості позичальника власним капіталом й ефектив­ності його використання;

г) ефективністю і окупністю проектів, на реалізацію яких позичаються кошти.

Макроекономічний рівень меж кредиту охоплює об'єктивний обсяг кредитних вкладень в економіку в цілому, охоп­люючи усі індивідуальні мікромежі кредиту. Він формується під дією обсягів і темпів зростання ВВП, структури і рівня розвитку фінансової системи і стану державних фінансів, цілей і методів реалізації державної грошово-кредитної політики, розвитку ринко­вих відносин тощо.