Задушення петлею. Видові, загально асфіксійні та прижиттєві ознаки.

Задушення — це вид механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї петлею, яка затягується рука­ми або під дією сторонньої сили. Найчастіше стискання петлею робиться руками, іноді за допомогою будь-яких предметів (так званих закруток). Можливе також задушен­ня з вуздечкою, коли один тур петлі проходить через рот.

При тугому й міцному затягуванні петлі на шиї закри­вається просвіт гортані або трахеї, припиняється надход­ження повітря в легені, внаслідок чого виникають усі ознаки асфіксії і настає смерть.

При судово-медичному дослідженні трупа виявляють­ся, як правило, різко виражені загальноасфіктичні ознаки смерті, а також видові ознаки, характерні для задушення петлею.

Основною і найважливішою видовою ознакою смерті при задушенні петлею є странгуляційна борозна, яка за характером різко відрізняється від странгуляційної бороз­ни при повішенні. Вона має горизонтальний напрямок, рівномірно виражена, замкнена і розташована порівняно низько.

Задушення петлею часто відбувається в положенні ле­жачи. Петля охоплює шию навкруги і странгуляційна борозна розташовується перпендикулярно до вертикаль­ної осі шиї. З якого боку не розташовується вузол петлі, тиск її однаковий, а тому ступінь прояву борозни також однаково рівномірний. Борозна звичайно локалізується на рівні нижнього краю щитоподібного хряща або ще нижче — нарівні перснеподібного хряща. У місці вузла на борозні часто помітне глибоке вдавлення, внаслідок чого борозна тут може бути значно ширшою. Слід обов'язково відзна­чити особливості вузла петлі і ретельно їх зафіксувати. Петлю на шиї перед зняттям розрізають на боці, протилеж­ному вузлу, і зашивають нитками. Петлю з вузлом після ретельного обстеження зберігають і передають слідчому.

Часто зав'язаний вузол має характерні особливості, які дозволяють встановити вбивцю.

До інших видових ознак смерті від механічного заду­шення петлею належать висунутий і затиснений між зубами язик та різні пошкодження під странгуляційною борозною (синці, надриви м'язів, переломи хрящів гортані і під'язикової кістки, в також надриви внутрішньої обо­лонки загальної сонної артерії поблизу місця її розгалужен­ня на зовнішню і внутрішню), тобто ознаки, що виявля­ються і при повішенні.

Пошкодження тканин і органів шиї під странгуляцій­ною борозною при задушенні петлею спостерігаються частіше, ніж при повішенні. Це пояснюється тим, що задушення петлею частіше здійснюється сторонніми рука­ми, з великою силою, уривчастими рухами в період оборо­ни і посилюється під час судом.

На відміну від повішення, яке часто є самогубством, задушення петлею в переважній більшості випадків — вбивство, а тому, крім характерної для цього виду механі­чної асфіксії странгуляційної борозни (горизонтальної, рівномірно вираженої і низько розташованої), на трупі, як правило, виявляють численні пошкодження (садна, синці) — сліди боротьби і самооборони. Одяг часто розірваний, пом'ятий, волосся скуйовджене.

В осіб, які перебували в стані різко вираженої алкогольної інтоксикації або в без­порадному стані, у маленьких дітей, а також у випадках, коли петля затягується на шиї несподівано, раптово, на тілі не виявляється слідів боротьби і самооборони.

При задушенні петлею можливі випадки самогубства. Вони характеризуються повним порядком в одязі, і від­сутністю, крім странгуляційної борозни, інших пошкод­жень і наявність жорстких петель.