Ознаки конвертованості валюти

Використання національної валюти для придбання чи продажу іноземної валюти пов'язане з її конвертованістю, тобто здатністю обмінюватись на іноземні валюти. Конвертація націона­льної валюти у іноземну відбувається на валютних біржах, у бан­ках, спеціальних обмінних лавках та інших фінансово-кредитних закладах. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталів.

Умова­ми конвертованості виступають:

Основними критеріями конвертованості національної валюти є:

1) наявність високорозвиненого і динамічно зрос­таючого внутрішнього ринку на основі конкурентних цін;

2) достатньо розвинений і диверсифікований рі­вень національного господарства у поєднанні з регулярними імпортними закупівлями;

3) розширення виробничого потенціалу має не лише пов'язуватися з потребами власного рин­ку, а й узгоджуватися з можливостями зовніш­нього ринку;

4) наявність валютних резервів, які потрібні для підтримання стабільності міжнародних розраху­нків на час можливих відхилень рівноваги платі­жного балансу.

Залежно від відсутності чи наявності валютних обме­жень, а також від кола осіб і організацій, що допущенні до вільного використання валюти, розрізняють повну конвертованість, частко­ву і повну неконвертованість валют.

Повна конвертованістьозначає:

а) відсутність будь-яких валютних обмежень у всіх поточ­них і фінансових операціях як для резидентів, так і не­резидентів;

б) необмежене право для вітчизняних та іноземних юриди­чних і фізичних осіб обмінювати будь-яку кількість наці­ональної валюти на одну з міжнародних резервних ва­лют та мати валютні кошти на депозитних рахунках у банках;

в) наявність розвиненого міжбанківського ринку та не високі темпи інфляції;

г) відкритість економіки, вільне пересування товарів, капі­талів і праці:

Часткова конвертованістьвалюти передбачає збере­ження тих або інших обмежень у певних сферах зовнішньоеконо­мічної діяльності.