Параметри дискримінантної функції Беермана

Кваліфіковані фінансові менеджери повинні володіти інструментарієм дискримінантного аналізу, що дасть можливість значною мірою вирішити проблему раннього попередження та профі­лактики фінансової кризи на підприємстві. Опишемо порядок застосування вказаного інструментарію у вітчизняній практиці антикризового управління.

Побудова дискримінантної моделі оцінки ймовірності банкрут­ства підприємства розпочинається із селекції незалежних змін­них — підбір певної комбінації показників для багатофакторної лі­нійної дискримінантної функції. Проблема полягає в тому, щоб вибрати із широкої палітри наявних показників ті з них, які дають змогу зробити найбільш кваліфіковані висновки щодо потенційної фінансової спроможності підприємства. З цією метою слід скорис­татися такими критеріями відбору фінансових індикаторів:

мінімальний рівень мультиколінеарності (кореляційного зв’язку між окремими показниками);

кожен із показників повинен репрезентувати певну групу ін­дикаторів, що характеризують той чи Інший параметр фінансово­го стану підприємства;

значення показників суттєво коливається у разі відповідних змін фінансового стану підприємства (максимізація відношення міжгрупової варіації залежної змінної до внутрішньогрупової ва­ріації);

показники повинні відображати реальний фінансовий стан підприємства (критерій об’єктивності).

Для вітчизняних підприємств розроблена і затверджена наказом Міністерства фінансів дискримінантна функція із шістьма змінними, яка одержана в результаті проведеного дослідження груп показників фінансового стану підприємств на предмет до­тримання вказаних критеріїв:

де а1, а2……а6 — параметри дискримінантної функції, вагомість показників;

а0 — вільний член дискримінантної функції.

Розшифрування незалежних змінних пропонованої дискримінантної функції наведене в таблиці:

Рівень об’єктивності прогнозування банкрутства підвищується за використання галузевих дискримінантних моделей. Як при­клад, наведемо алгоритм узагальненої дискримінантної моделі, розробленої на основі аналізу фінансових показників 850 підпри­ємств усіх видів економічної діяльності:

Використання цієї моделі дає змогу з високим рівнем імовір­ності спрогнозувати майбутній фінансовий стан підприємства, а отже, оцінити ймовірність його банкрутства. Точність оцінюван­ня за використання пропонованої моделі є дещо нижчою, ніж у разі застосування відповідних галузевих алгоритмів. Для наведе­ної дискримінантної моделі рекомендується такий «ключ інтер­претації» значень інтегрального показника:

Zi< - 0,55 — фінансовий стан підприємства є незадовільним (перебуває у фінансовій кризі або вона йому загрожує);

-0,55 < Zi< 0,55 — однозначних висновків щодо якості фінан­сового стану підприємства зробити неможливо, необхідний дода­тковий експертний аналіз;

Zi > 0,55 — фінансовий стан підприємства задовільний.

Якщо значення показника перебуває в межах, для яких од­нозначні висновки щодо якості фінансового стану зробити немо­жливо, рекомендується додатково застосувати експертні методи аналізу. При цьому аналізується динаміка основних абсолютних показників фінансового стану підприємства за два-три роки: ва­люта балансу; робочий капітал; обсяг виручки від реалізації; ве­личина чистого прибутку (збитку); чистий грошовий потік від операційної діяльності. За результатами додаткового аналізу ба­зовий показник 2і коригується на коефіцієнт (Л2) зміни основних абсолютних показників. Для визначення вагомості впливу окре­мих абсолютних показників на коефіцієнт коригування можна за­стосувати загальну методологію дискримінантного аналізу. Ско- ригований за результатами додаткового експертного аналізу інтегральний показник слід інтерпретувати так само, як це рекомендується вище.