Цінка вартості складових залученого капіталу
Використання залученого капіталу дає змогу підприємству нарощувати економічний потенціал і забезпечити ефективніше використання власного капіталу, а отже, підвищити ринкову вартість підприємства.
Різні джерела й умови формування капіталу позичковими коштами обумовлюють доцільність проведення порівняльної оцінки ефективності залучених коштів.
Основою такої оцінки може бути розрахунок вартості залучених коштів за складовими. Оцінка вартості залученого капіталу має ряд особливостей, а саме:
залучення додаткового капіталу завжди супроводжується збільшенням вихідних грошових потоків на підприємстві. Це збільшення пов’язане зі сплатою процентів за обслуговування позичкового капіталу і з погашенням основного боргу. Крім того, це пов’язано з кредитним і процентним ризиком;
вартість позичкового капіталу пов’язана з оцінкою кредитоспроможності позичальника з боку банку. Чим вища кредитоспроможність підприємства за оцінкою кредитора, тим нижча вартість залученого капіталу, оскільки кредит під мінімальну заставу процента надається тільки першокласним позичальникам;
урахування впливу суми, пов’язаної з обслуговуванням боргу (проценти за кредит) на розмір оподаткованого прибутку і податку на прибуток. Це пов’язано з тим, що виплати на обслуговування боргу відносять на витрати виробництва і цим збільшують валові витрати і зменшують податок на прибуток.
Складові позичкового капіталу подані на рис. 7.3.
Вартість позичкового капіталу у формі банківського кредиту визначається за формулою:
де КЗб.к — залучений капітал у формі банківського кредиту, %;
Пб.к — ставка процента за банківський кредит,%
Нпр — ставка податку на прибуток, %;
РВб.к — рівень витрат за банківський кредит у його сумі (частка), %.
Приклад 7.4
Ставка процента за банківський кредит становить 25 %, витрати, пов’язані з обслуговуванням кредиту, — 4 %. Визначити вартість залученого капіталу у формі банківського кредиту.
Розв ’язок:
Вартість залученого капіталу за рахунок емісії корпоративних облігацій визначається на основі ставки купонного процента, за якою формується сума періодичних купонних виплат. Якщо продаж облігацій здійснюється на інших умовах, тоді базою для оцінки виступає загальна сума дисконту, яка виплачується під час погашення. У першому випадку оцінка здійснюється за формулою:
де К30 — вартість залученого капіталу за рахунок емісії облігацій, %;
Ск.п — ставка купонного процента за облігацією, %;
НПп — ставка податку на прибуток, %;
РВ1 — рівень емісійних витрат в обсязі емісії.
Приклад 7.5.
Ставка купонного процента за облігацією — 35%. Ставка податку на прибуток 30%. Рівень емісійних витрат у загальному обсязі емісій – 4%. Визначити вартість залученого капіталу за рахунок емісії облігацій.\
Розвязок
У другому випадку розрахунок вартості позики здійснюється за формулою:
де КЗд — вартість залученого капіталу за рахунок емісії облігацій, %;
Д — середня сума дисконту (процента) за облігаціями, грн;
Но — номінальна облігація, грн;
РВ1 — рівень емісійних витрат сум залучених коштів за рахунок емісії.
Приклад 7.6.
Вартість облігації за номіналом — 250 грн; середня сума дисконту за облігацією — 45 грн; рівень емісійних витрату сумі залучених коштів за рахунок емісії 7 %. Визначити вартість позики.
Розв ‘язок
Залучення капіталу у формі випуску облігацій забезпечує акціонерному товариству такі переваги:
емісія облігації не веде до втрати контролю над управлінням товариством (порівняно з випуском акцій);
облігації можуть бути емітовані за відносно невисоких фінансових зобов’язань за процентами (порівняно з процентами за банківський кредит або дивіденди за акціями);
облігації мають більшу можливість розповсюдження, ніж акції, завдяки зменшенню рівня ризику для інвесторів, оскільки забезпечені майном товариства.
Одночасно емісія облігацій має і негативні наслідки для акціонерного товариства:
облігації не можуть бути емітовані для формування статутного капіталу і покриття тимчасової нестачі грошових коштів;
емісія облігацій пов’язана зі значними додатковими витратами емітента; емісію облігацій на велику суму в змозі здійснювати тільки великі акціонерні товариства (корпорації);
після випуску облігацій унаслідок зміни кон’юнктури фінансового ринку середня ставка позичкового процента може знизитися, а це негативно впливає на емітента.
Отже, в умовах сучасного вітчизняного фінансового ринку емісія корпоративних облігацій поки що вигідніша для високорентабельних акціонерних компаній.
Внутрішня кредиторська заборгованість являє собою безкоштовне джерело фінансування підприємства. Сума цієї заборгованості умовно може бути прирівняна до власного капіталу. З урахуванням оцінки вартості окремих складових позичкового капіталу і питомої ваги кожного елемента у загальній сумі визначається середньозважена вартість позичкового капіталу.
Вартість фінансового лізингу визначається на основі ставки лізингових платежів. Оцінюючи таку сучасну форму залучення фінансового кредиту, підприємство має враховувати, що вартість фінансового лізингу не повинна, з одного боку, перевищувати вартість банківського кредиту, а з іншого — використання фінансового лізингу має супроводжуватися зниженням його вартості.
Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 287;