Принципи формування капіталу підприємства

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства значною мірою пов’язаний з формуванням його капіталу. Основ­ною метою формування капіталу підприємства є задоволення по­треби у формуванні необхідних активів, оптимізації їх структури з позиції забезпечення умов ефективного використання.

У процесі формування капіталу підприємство повинно дотри­муватись таких основних принципів (правил):

Урахування перспектив розвитку господарської діяльно­сті підприємства. Формування капіталу доцільно пов’язувати з завданнями забезпечення господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, а й у найближ­чій перспективі. Досягається це шляхом здійснення всіх розраху­нків, пов’язаних з перспективами розвитку підприємства.

Забезпечення відповідності позичкового капіталу обсягу оборотних і необоротних активів підприємства. Для створен­ня нового підприємства загальна потреба в капіталі включає:

капітал, який пов’язаний з початковими витратами (ці ви­трати необхідні для розроблення бізнес-плану; вони становлять незначну частину і мають, як правило, одноразовий характер);

стартовий капітал, призначенням якого є безпосереднє фо­рмування активів підприємства.

Забезпечення оптимальної структури капіталу з позицій ефективного його функціонування. Умови досягнення високих кінцевих результатів діяльності підприємства значною мірою за­лежать від структури капіталу з позиції його належності. Струк­тура капіталу являє собою співвідношення власних і позичкових фінансових коштів, які підприємство використовує у процесі своєї господарської діяльності.

Структура капіталу підприємства визначає багато аспектів не тільки фінансової, а й операційної та інвестиційної його діяльно­сті, впливає на кінцеві результати цієї діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто на рівень економічної і фінансової рентабельності підприємства), визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспро­можності (тобто рівень основних фінансових ризиків), а також формує співвідношення ступеня прибутковості і ризиків у проце­сі розвитку підприємства.

Структура капіталу пов’язана з особливостями кожної з його складових частин, тобто власного і позичкового.

Власний капітал підприємства характеризується такими ос­новними особливостями'.

простотою залучення, тому що рішення, пов’язані зі збіль­шенням власного капіталу (особливо за рахунок внутрішніх дже­рел йоі=а формування), приймаються власниками і менеджерами підприємства без необхідності одержання згоди інших суб’єктів господарювання;

під час його використання підприємство не несе додатко­вих витрат (сплата відсотків), що сприяє фінансовій стійкості підприємства, забезпеченню його платоспроможності.

Одночасно власний капітал має певні недоліки:

обмеженість обсягу залучення, а отже, і можливостей істо­тного розширення операційної, фінансової та інвестиційної дія­льності підприємства в періоди сприятливої кон’юнктури ринку на окремих етапах його життєвого циклу;

висока вартість порівняно з альтернативними позичковими джерелами формування капіталу;

невикористовувана можливість збільшення рентабельності власного капіталу за рахунок залучених (позичкових) коштів. Без залучених коштів неможливо забезпечити перевищення коефіці­єнта фінансової рентабельності діяльності підприємства над еко­номічною.

Таким чином, підприємство, що використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість (його коефіцієнт авто­номії дорівнює 1), але обмежує темпи свого розвитку (тому що не може забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів у періоди сприятливої кон’юнктури ринку) і не викорис­товує фінансових можливостей приросту прибутку на вкладений капітал.

Позичковий капітал характеризується такими позитивними особливостями:

досить широкими можливостями залучення, особливо за умови високого кредитного рейтингу підприємства, наявності за­стави чи гарантії поручителя;

забезпеченням зростання фінансового потенціалу підпри­ємства за необхідності істотного розширення його активів і під­вищенням темпів зростання обсягів його господарської діяль­ності;

нижчою (порівняно з власним капіталом) вартістю завдяки забезпеченню ефекту «податкового щита» (вилучення витрат на його обслуговування з бази оподаткування під час визначення суми податку на прибуток); .

здатністю сприяти приросту фінансової рентабельності (ко­ефіцієнта рентабельності власного капіталу).

Водночас використання позичкового капіталу має такі недоліки:

використання позичкового капіталу пов’язане з ризиком зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності під­приємства. Рівень цих ризиків зростає пропорційно зростанню питомої ваги використання позичкового капіталу;

активи, сформовані за рахунок позичкового капіталу, гене­рують меншу (за інших рівних умов) норму прибутку, що знижу­ється на суму виплачуваного позичкового процента в усіх його формах (процента за банківський кредит; лізингової ставки; ку­понного процента за облігаціями; вексельного процента за товар­ний кредит);

висока залежність вартості позичкового капіталу від коли­вань кон’юнктури фінансового ринку. У ряді випадків за знижен­ня середньої ставки позичкового процента використання раніше отриманих кредитів (особливо на довгостроковій основі) підпри­ємству стає невигідним у зв’язку з наявністю дешевших альтер­нативних джерел кредитних ресурсів;

складність процедури залучення коштів (особливо у вели­ких розмірах), оскільки надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших суб’єктів (кредиторів), які вимагають у ряді випа­дків відповідних гарантій: застави (гарантії страхових компаній, чи банків, інших суб’єктів, що надаються, як правило, на платній основі).

Отже, підприємство, що використовує позичковий капітал, має вищий фінансовий потенціал для свого економічного розвит­ку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можли­вості приросту рентабельності власного капіталу. Водночас бі­льшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (що зростає в міру збільшення питомої ваги позичкових коштів у загальній сумі капіталу).

Забезпечення мінімізації витрат з формування капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється в процесі управ­ління вартістю і структурою капіталу. Ці питання будуть розгля­нуті далі.

Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятного для підприємства рівня фінан­сового ризику.

 






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 60; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.022 сек.