Сутність капіталу та його роль у діяльності підприємства

Сутність економічної категорії «капітал» досліджується на­уковою думкою протягом багатьох століть.

Первісне значення терміна «капітал» (від лат. саріїаІІБ) озна­чає головний, основний. Пізніше у німецькій та французькій мо­вах цим терміном стали позначати основне майно або основну грошову суму.

Перше наукове визначення капіталу дав Аристотель. Сутність його він пов’язував, з одного боку, з майном, з володінням, а з іншого — з мистецтвом забезпечувати достаток, або з такою дія­льністю, яка спрямована на отримання прибутку на зроблені вкладення.

У подальших дослідженнях капітал розглядався як сукупність засобів виробництва, що приносять дохід власнику цих засобів; як запас, що використовується для господарських потреб і при­носить дохід; як сукупність речей, без яких виробництво не мог­ло здійснюватися, але які не є безплатними дарами природи.

У перелічених визначеннях категорія капіталу пов’язується з речовою формою і не враховує грошового капіталу, який не мо­жна ототожнювати з засобами виробництва і який призначається для їх придбання для забезпечення безперервності руху капіталу у сферах виробництва та обігу.

Якщо розглядати капітал як певне вкладення коштів, що дає змогу отримувати дохід, то до нього треба віднести і витрати, що сприяють майбутньому збільшенню доходів, тобто вкладення у робочу силу.

Розглянуті підходи до визначення капіталу можна охарактери­зувати як макроекономічні. З погляду підприємця (тобто на мік- роекономічному рівні) капітал є сумою вартісної оцінки майна і коштів підприємця, які він може використати на господарські потреби.

Функціонування капіталу на мікроекономічному рівні характеризується процесом його індивідуального кругообороту, який здійснюється за відомою схемою:

 


Тобто капітал будь-якого суб’єкта господарювання складаєть­ся з трьох частин, а саме:

засоби виробництва;

готова продукція;

гроші та грошові документи.

Підприємство насамперед має авансувати кошти для придбан­ня факторів виробництва (елементів постійного та змінного капі­талу). Для цього воно вступає в економічні відносини з продав­цями на ринку засобів виробництва і виходить на ринок праці для придбання необхідної за кількістю та якістю робочої сили.

Отже, для нового підприємства капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал. Функція грошового капіталу зводиться до придбання елементів виробничого капіталу.

Якщо підприємство має засоби виробництва і робочу силу, починається виробничий процес. На цьому етапі капітал виступає як виробничий капітал. Основна функція виробничого капіта­лу — приносити більшу вартість, тобто самозростати.

Але для того щоб підприємство отримало більшу вартість у грошовій формі, треба реалізувати продукт капіталу. При цьому капітал набуває форми товарного капіталу. Основна функція то­варного капіталу — реалізація товару й одержання більшої вар­тості у грошовій формі.

Отже, капітал проходить три стадії і набуває трьох форм — грошової, виробничої і товарної. Такий послідовний рух назива­ють кругооборотом капіталу. Припинення руху на одній із стадій кругообороту призводить до порушення процесу зростання капі­талу.

На кожний даний момент для капіталу, що функціонує в тій чи іншій сфері виробництва, характерне певне співвідношення між функціональними його формами. Обсяг капіталу підприємс­тва визначається величиною виробничого капіталу. Чим трива­ліший процес виробництва продукції, тим більшим має бути виробничий капітал.

Саме виробничий капітал створює більшу вартість, і тому знач­на його частина фіксується у грошовій формі. Тому виробничий капітал виступає основним фактором, що впливає на розмір капі­талу підприємства. •

Підприємства (підприємці) певну частину капіталу формують у грошовій формі. Це пояснюється:

потребою в наявних грошових коштах для забезпечення безперервності кругообороту капіталу;

бажанням мати певний резерв, який можна пустити в обіг для швидкого отримання доходів (і прибутку);

необхідністю мати частину капіталу в найліквіднішій формі на випадок непередбачуваних подій.

Розмір товарного капіталу обумовлений договірними і креди­тними зобов’язаннями виробника. Головними чинниками при цьому виступають обсяг виробництва, стан ринку збуту, органі­зація збуту й інфляційні процеси, які сприяють відносному зрос­танню товарного капіталу.

Оскільки капітал постійно перебуває в русі, всі його три час­тини (грошова, виробнича і товарна) здійснюють кругооборот. Безперервний рух капіталу у сферах виробництва й обігу, послі­довне повторення стадій кругообороту перетворюють його в оборот капіталу.

Різні частини капіталу обертаються з різною швидкістю. Наприклад, уречевлена частина капіталу (будівлі, приміщення) функціонує багато років, тому обертається повільно. Оборот капіталу, вкладеного в основне технологічне обладнання, та­кож охоплює кілька років. Частина капіталу, втілена у сирови­ні, матеріалах, заробітній платі працюючих, авансується під­приємством для кожного виробничого циклу і повертається підприємству з вартістю реалізованої продукції (товару, робіт, послуг).

Отже, частину капіталу, яка зберігає свою споживну вартість протягом кількох циклів виробництва, переносячи її на продукт частинами, називають основним капіталом. Частину капіталу, що втрачає свою споживну вартість за один виробничий цикл, вар­тість якої повністю повертається на підприємство разом з реалі­зацією продукції, називають оборотним капіталом. Чим вища ча­стка оборотного капіталу у співвідношенні між основним і оборотним капіталом, тим швидше обертається капітал. Підпри­ємці повинні контролювати загальний оборот свого капіталу, гобто оборот авансованої ними вартості, і повернення цього капі­талу до вихідної форми — грошової.

Отже, капітал — це одна з категорій, яка найбільш широко використовується у фінансовому менеджменті. Він є базою ство­рення і розвитку підприємства.

Зміст категорії «капітал» проявляється в його специфічних рисах і сутнісних характеристиках (рис. 7.1).

 

 

Рис.7.1. Основні характеристики капіталу як об’єкта управління

 

У процесі функціонування підприємства капітал забезпечує інтереси держави, власників і працівників. Він є основним дже­релом добробуту його власників як у початковому, так і в майбут­ньому періодах. Будь-яке підприємство веде виробничу або іншу комерційну діяльність, мусить мати відповідний капітал як суку­пність матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Капітал підприємства — головний вимірник його ринкової ва­ртості. У цій ролі виступає насамперед власний капітал підпри­ємства, що визначається обсягом його чистих активів і одночасно обсягом залучених коштів, які сприяють одержанню додаткового доходу.

Зростання власного капіталу в динаміці характеризує рівень ефективності господарської діяльності підприємства, його здат­ність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу пов’язане з неефективною, або збитковою, його діяльністю.

Велика роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні інтересів держави, інвесторів, власників і працюю­чих обумовлює його значущість як об’єкта фінансового менеджменту.

 






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 53; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.033 сек.