Економічна сутність і значення доходу і прибутку підприємства

У виробничо-господарській діяльності підприємства використовуються трудові, матеріальні і грошові ресурси. Мета кожного суб’єкта господарювання – використати ці ресурси з найбільшою ефективністю.

Економічний підсумок виробничої діяльності підприємства, який виражається у вартісній формі, є фінансовим результатом. Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується такими показниками діяльності підприємства, як дохід і прибуток.

Дохід – це показник діяльності підприємства, що відображає фінансові надходження від усіх видів діяльності.

Виділяють валовий і чистий дохід.

Валовий дохід – це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально-грошових витрат, крім тих, що використані на оплату праці.

Валовий дохід є узагальнюючим показником, який характеризує результати діяльності підприємства. Його розмір залежить від розміру виробленої продукції та використаних на її виробництво матеріально-грошових ресурсів, крім оплати праці.

Основними факторами підвищення валового доходу є збільшення обсягу виробництва продукції та зниження матеріально-грошових витрат.

Чистий дохід – це частина вартості продукту, яка залишається після відшкодування витрат живої і уречевленої праці, тобто це валовий дохід за вирахуванням коштів на оплату праці.

Чистий дохід, який створюється на підприємстві, поділяється на дві частини: одна вилучається в доходи бюджету через механізм цін, інша – залишається на підприємстві і визначається як різниця між вартістю продукції та витратами на її виробіток. Ця частина і є чистим доходом підприємства.

Чистий дохід від реалізації продукції визначається за проданою продукцією і тому тотожний прибутку підприємства, одержаного від продажу продукції.

Прибуток – це частина виручки, що залишається на підприємстві після сплати ним усіх витрат, пов’язаних з виробничою і комерційною діяльністю. Прибуток є основною метою підприємницької діяльності і є головним показником її ефективності, він характеризує перевищення надходжень над витратами.

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує оцінювальну, стимулюючу і госпрозрахункову функції.

Оцінювальна функція полягає в тому, що він є основним критерієм економічної ефективності виробництва і використання основних виробничих фондів. Ця функція прибутку є для підприємців дієвим засобом контролю за раціональним використанням усіх видів ресурсів.

Стимулююча функція прибутку полягає в тому, що він є джерелом матеріального заохочення працівників, вирішення соціальних проблем, розширення виробництва, сплати податків. У цьому зв’язку в отриманні прибутку мають бути зацікавлені як держава, так і підприємства.

Госпрозрахункова функціяприбутку полягає в тому,що госпрозрахунок як основний метод господарювання передбачає покриття не тільки власних витрат доходами, а й отримання накопичень прибутку для вирішення завдань підприємства.

Залежно від джерел формування і розподілу виділяють кілька видів прибутку:

1) прибуток від продажу і реалізації продукції (послуг) або реалізаційний прибуток (П_р):

(21.1)

де

В_р – виручка від реалізації продукції в поточному періоді, грн.;

С_р – собівартість реалізованої продукції, грн.;

В_н – витрати, що не віднесені на собівартість продукції в поточному періоді, але здійснені в поточному періоді, грн.;

2) прибуток від продажу майна підприємства (П_м):

(21.2)

де

Ц – ціна реалізації основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів і іншого майна іншим підприємствам, грн.;

ЗВ – залишкова вартість об’єкту, що підлягає реалізації, грн.;

В_р – витрати, пов’язані з реалізацією майна (демонтаж, транспортування, сплата агентських послуг тощо), грн.;

3)прибуток від позареалізаційних операцій (П_п):

(21.3)

де

П_п.у. – прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, грн.;

П_о – прибуток від здачі майна в оренду, грн.;

Д – дивіденди на цінні папери інших підприємств, грн.;

Д_б – дохід від володіння борговими зобов’язаннями, грн.;

Р – дохід від роялті, грн.;

Н_с – надходження від економічних санкції, грн.;

4)загальний прибуток (П_з) – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, який характеризує фінансові результати діяльності підприємства:

(21.4)

5) валовий прибуток (П_в) – це прибуток, розрахований за реалізованою продукцією, як різниця між чистим доходом (виручкою без ПДВ, акцизного збору і ін.) і собівартістю продукції:

(21.5)

де

Д_ч – чистий дохід підприємства, грн.;

С – собівартість продукції підприємства, грн.;

6) оподаткований прибуток (П_о) – це прибуток, з якого виплачується податок на прибуток:

(21.6)

де

Д_в – валовий дохід підприємства за певний період, грн.;

В_в – валові витрати підприємства за певний період, грн.;

АВ – сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.

Включення амортизаційних відрахувань у витрати підприємства і перерахування їх в амортизаційний фонд для фінансування в подальшому нових капітальних вкладень є головним засобом стимулювання нагромадження капіталу і важливим інструментом впливу на господарський цикл, зайнятість і НДДКР, що стимулюється державою.

7) чистий прибуток (П_ч) – це прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх боргів і може витрачатися на його потреби:

(21.7)

де

П_о – оподаткований прибуток підприємства, грн.;

П_приб. – сума податку на прибуток, грн.

Якщо витрати перевищують доходи, то на підприємстві створюється збиток, якийвідповідає вищеназваним видам прибутку.

Загальна схема формування і використання прибутку підприємства зображена на рис. 21.1.

Рис. 21.1. Формування і розподіл прибутку підприємства

Суб’єкт господарювання самостійно визначає напрями використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Розподіл чистого прибутку відтворює процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва і розвитку соціальної сфери. Чистий прибуток може бути використаний на створення фонду нагромадження, фонду споживання, резервного фонду і інших спеціальних фондів за бажанням підприємства, відповідно до установчих документів.

За рахунок чистого прибутку також виплачуються дивіденди акціонерам в акціонерних товариствах, здійснюються виплати персоналу у вигляді заохочувальних заходів, фінансується соціальний розвиток підприємства.

Чистий прибуток, одержаний підприємством протягом року, накопичується і показується в балансі як нерозподілений, а його використання (розподіл) здійснюється тільки наприкінці року.

Для оцінки ефективності роботи підприємства використовуються відносні показники прибутковості, або показники рентабельності.