Фінансова діяльність підприємства

В організаційній та управлінській роботі підприємства фінансова діяльність посідає важливе місце, оскільки від неї залежить своєчасність і повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою, юридичними і фізичними особами.

Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства та досягнення ним поставлених цілей.

Основою фінансової діяльності підприємства є фінанси підприємства – економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів підприємства у процесі відтворення.

До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

пов’язані з формуванням статутного фонду суб’єктів господарювання;

пов'язані з утворенням і розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет і цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

які формуються у підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням і погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

що формуються всередині підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.

У процесі відтворення фінанси підприємств проявляють свою сутність через функції:

формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, виробничої та інвестиційної діяльності з метою виконання своїх зобов’язань;

контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у процесі їх відтворення.

Сукупність грошових коштів, які є у розпорядженні підприємства називається фінансовими ресурсами.

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок власних і залучених джерел.

До власних джерел належать кошти, одержані від діяльності самого підприємства:

статутний фонд;

амортизаційні відрахування;

валовий дохід;

прибуток та ін.

Залучені джерела включають кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства:

кредити;

зобов’язання боржників;

державні субсидії;

страхові відшкодування та ін.

Рух коштів, його швидкість і масштаби визначають працездатність фінансової системи. З руху коштів розпочинається і ним же завершується кругообіг засобів виробництва, капіталу підприємства. Тому рух коштів, грошовий обіг на підприємстві є основною ланкою в процесі обороту капіталу.

Пошук фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестування фінансових ресурсів набуває важливого значення за умов ринкової економіки.

У процесі формування фінансових ресурсів важливого значення набуває структура їх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємства. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат (відсотки за кредит, дивіденди на акції тощо). Тому в кожному конкретному випадку необхідно продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємства здійснюється у формах:

фінансового прогнозування та планування;

аналізу і контролю виробничо-господарської діяльності;

оперативної, поточної фінансово-економічної роботи.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства, що пов’язано з визначенням загальної потреби у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливості одержання таких коштів.

Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Мета планування витрат – визначення можливості найбільш економного витрачання матеріальних, трудових і грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак – прискорення обігу оборотних коштів.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів і витрат грошових коштів, оперативний – у формі платіжного календаря.

Аналіз і контроль за фінансовою діяльністю підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків і прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів і прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються у процесі фінансового планування та прогнозування. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів і рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

своєчасне проведення розрахунків з заробітної плати;

своєчасне погашення банківських кредитів і сплата відсотків;

здійснення платежів за фінансовими операціями.