Рентабельність як показник відносної прибутковості

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну «рентабельність» не визичає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат – як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової «готівки», широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше приоритетна, тому що операції з грошовими потоками є признакою інтенсивного типа виробництва ознакою «здоров'я» економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм ресурсів, що використовується та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Отже,рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.

До показників оцінки рентабельності підприємства належать:

- перша група – показники рентабельності продукції:

рентабельність продукції (Р_п) характеризує ефективність витрат підприємства на виготовлення та збут продукції:

(21.8)

де

П_р – прибуток від реалізації продукції, грн.;

С_р – собівартість реалізованої продукції, грн.;

рентабельність одного виробу (Р_1вир.) визначається за формулою:

(21.9)

де

Ц_і – ціна і-го виробу, грн.;

С_і – собівартість і-го виробу, грн.

- друга група – показники рентабельності активів:

рентабельність активів (Р_а) свідчить про ефективність використання всього наявного майна підприємства:

(21.10)

де

П_ч, П_в – відповідно чистий або валовий прибуток підприємства за період, грн.;

М – середньорічна сума майна підприємства, грн.;

- третя група – показники рентабельності продукції, розраховані на основі власних грошових потоків:

рентабельність власного капіталу (Р_в) характеризує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

(21.11)

де

П_ч – чистий прибуток підприємства за період, грн.;

ВК – власні кошти підприємства, грн.;

Дані показники – практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів – віддача на капітал, що інвестується; власників та засновників – доходність акцій тощо.