Вирощування технічних культур і галузі їх переробки

Цукровий буряк є основним джерелом виробництва цукру, а також важливою складовою зміцнення кормової бази і підвищення культури землеробства.

У Лісостепі розміщено більш 3/4 посівів цукрового буряка. Частка їх в посівних площах досягає 9—11 % . Найбільшими виробниками цукрового буряка є Вінницька, Черкаська і Полтавська області, що дають близько 25 % загального виробництва цієї культури Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Виробництво цукру-рафінаду зосереджено в основному в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорове і Вінниці. Деякі цукрові заводи суміщають виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами.

Основні посіви соняшнику як теплолюбивої культури зосереджені в основному в південних областях України. Якнайбільше соняшник поширений в північних і центральних районах Степу. Дещо менші площі займає він в Лісостепі і південному Степу і зовсім незначні — на Поліссі і в предгірних районах Карпат. Соняшник є одним з основних джерел сировини для масложирової промисловості.

Посівна площа льону-довгунця в 1990 р. досягла 172 тис. га. Основні посіви льону-довгунця розміщені на Поліссі, де цьому сприяють грунтово-кліматичні умови. Окрім цього льон-довгунець сіють в районах Лісостепу, прилеглих до Полісся, в предгірних і гірських районах Карпат.

Первинну переробку льону-довгунця здійснюють державні льонозаводи, кооперативні і державні пункти. В Україні налічується більше 30 льонозаводів, що виготовляють основну частину льоноволокна. Більш всього таких підприємств в Чернігівській, Житомирській, Рівненській і Волинської областях. В таких областях, як Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька, льон переробляють в основному на кооперативних і державних пунктах.

Виробництво овочів, садівництво і виноградарство. Переробнігалузі

Овочівництво поширено по всій території України, але рівень його концентрації і спеціалізації в різних регіонах різний. На Поліссі, наприклад, вирощують переважно огірки, моркву, столовий буряк і капусту, в Лісостепу — огірки, помідори, цибулю, в Степу — помідори, перець, баклажани. Найбільша концентрація посівів овочевих культур в тих господарствах, які входять до складу сировинної зони консервного заводу, а також розташовані навкруги великих міст.

Садівництво розвивається по всій території України. Тут поширені такі плодово-ягідні культури: яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, полуниця, малина. В південних районах вирощують абрикоси, персики, інжир. Особливо сприятливі умови для садівництва склалися в Криму, Придністров'я, в південному Степу і Закарпатті.

Велика частина овочів, фруктів і ягід споживається в свіжому вигляді, а інша поступає на переробні підприємства для виробництва консервів. Найбільш розвинена плодоовочевоконсервна промисловість в Криму, Херсонській і Одеській областях, які проводять близько 40 % всіх плодоовочевих консервів. В Україні склалася певна спеціалізація у виробництві плодоовочевих консервів. Переробні підприємства Центру і Заходу проводять в основному фруктові консерви, а Південний район спеціалізується на виробництві томатних консервів.

До складу виноградно-виноробницької галузі АПК входить виноградарство, промислова переробка винограду, а також підприємства, обслуговуючі ці галузі. Кінцевою продукцією галузі є свіжий виноград, виноградні вина, виноградний сік, коньяки, які виготовляють з технічних сортів винограду. З відходів переробки одержують різні кислоти, дубильні речовини, спирт.

Загальна площа виноградних насаджень в 1990 р. склала 176 тис. га. Основні їх масиви розташовані в Степовій зоні. Найбільшою концентрацією виноградників характеризується зона предгірних і гірських районів Криму, де створені крупні спеціалізовані господарства. Основними виноробницькими областями є Кримська, Одеська, Херсонська, Миколаївська і Закарпатська. Тут зосереджено більше 90 % виноградних насаджень України.

Виноград — малотранспортабельний продукт, тому виробництва первинної його переробки розташовані поблизу від сировинних баз. Промислову переробку винограду здійснюють в основному радгоспи-заводи. Підприємства по виробництву коньячного спирту розташовані поряд із заводами первинного виноробства, тобто в районах виноградарства. Заводи вторинного виноробства і шампанських вин розташовані в основному в районі споживання готової продукції (Одеса, Київ, Донецьк).

У країні розвинена плодоовочева промисловість, основні підприємства якої зосереджені в районах сировинних баз, перш за все в степовій і лісостеповій зонах. Проводяться плодоовочеві консерви, сушені овочі, вариво, джеми, компоти і т.п. Могутні спеціалізовані консервні, овочесушильні підприємства зосереджені в Криму, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Закарпатській, Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Запорізькій областях.

Традиційною в Україні є спиртна промисловість. В розміщенні вона орієнтується на сировинну базу, якою переважно є відходи цукрової галузі (близько 90 % спирту проводиться з меліси). Частково як сировина використовують картоплю (на Поліссі), зерно (на півдні). Крупними спиртними комбінатами є Панський, Каліновській (Вінницька обл.), Лохвицкий (Полтавська обл.). Близько двох третин спирту виробляється в західній і центральній частинах України, зокрема в лісостепових районах. Окрім спирту, проводять дріжджі, кормові вітаміни, вуглекислоту і т.п.

Скотарство

Скотарство України, залежно від природно - економічних умов, характеризується певними територіальними відмінностями у виробничій спеціалізації. На Поліссі і в Лісостепу розвивається молочно-м'ясне і м'ясо-молочне скотарство. В Степу переважає м'ясне і м'ясомолочне.

Найвища густина великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь в предгірних і гірських районах Карпат, в Лісостепу і на Поліссі, тобто в зонах, добре забезпечених природними кормовими угіддями і високою густиною сільського населення.

У приміських зонах, особливо найбільших і великих міст — молочно-м'ясне. Розводять в Україні переважно, червону степову, сіру українську, чорно-строкату і інші породи.

Свинарство розвивається у всіх природно-економічних зонах України. Відмінності в рівні його розвитку визначаються перш за все характером кормових ресурсів і наявністю достатньої кількості концентрованих кормів. Найбільш розвинене свинарство в Лісостепу і Степу. Переважно розводять білу українську породу.

В Україні найбільш поширені свинарські ферми замкнутого циклу, в яких поєднуються стадії відтворювання, дорощення і відгодівлі свиней. Поглиблення спеціалізації привело до створення відгодівельних комплексів.

Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Починаючи з 1981г. поголів'я овець неухильно зменшується. Вівчарство зосереджено в Степу і в Карпатах. Воно забезпечує сировиною текстильну хутряну і шкіряну промисловість. М'ясо овець характеризується високою калорійністю. Крім того, вівчарство відрізняється прискореним оборотом стада, що створює сприятливі умови для збільшення шерсті і баранини.

Україна є значним виробником м'яса, переробку якого здійснюють підприємства м'ясної промисловості. На промисловій основі організована переробка яловичини і телятини, баранини, свинини, птаха. Останніми роками у зв'язку з скороченням поголів'я худоби і птаха промислове виробництво м'яса зменшується.

У структурі виробництва м'яса провідне місце належить яловичині і телятині, свинині і пташиному м’ясу. Об'єм виробництва баранини в Україні незначний; дещо більше в карпатських областях, в Криму, на півдні України, тобто там, де розводять овець.

Більш всього м'яса виробляють у Вінницькій, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Черкаській областях. В південних областях виробництво м'яса відстає від показників в середньому по країні. Промислова переробка м'яса організована у всіх областях України.

Молочна промисловість. Північна і центральна частини України спеціалізуються на молочному і молочно-м'ясному тваринництві. Ця галузь розвивається також навкруги крупних міст, що формують основну територіально-сировинну базу для розвитку молочної промисловості. Є тут також маслобійні і сироварні підприємства. Галузь випускає широкий асортимент молочної продукції: масло , сметану, кефір, йогурт, сухе молоко, сирі жирні і т.п.

Провідне місце у виробництві продукції з цільного молока займають Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Київська, Львівська, Луганська області. Багато молочних продуктів виготовляється в селянських господарствах.

Маслобійно-жирова промисловість представлена масло екстракційними і маслопресовими, маргариновими і миловарними заводами, а також маслобійно-жировими і жировими комбінатами. Виробництво пісного масла належить до матеріаломістких, тому маслоекстракційні заводи розташовані в районах вирощування соняшнику. Біля третини всього проведеного пісного масла використовується при виготовленні маргарину і мила. В Україні маргаринові заводи розташовані в Києві, Донецьку, Ужгороді.

Значне розповсюдження в маслобійно-жировій промисловості одержало комбінування. Тепер на маслобійно-жирових і жирових комбінатах проводиться 50 % пісного масла, основна частина маргарину, мила, миючих засобів. Могутні маслобійно-жирові і жирові комбінати розміщені в Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Чернівцях, Вінниці і Львові.

_Підприємства рибної промисловості виловлюють рибу, морепродукти і проводять харчову, медичну, кормову і технічну продукцію. Риболовецькі судна.

України виловлюють рибу в Чорних, Азовських морях, а також в різних районах світового океану. Крупні рибопереробні підприємства є в Херсоні, Миколаєві, Одесі, Севастополі, Керчі.