ІV. Короткий зміст питань, що виносяться на державний іспит з медико-біологічних основ фізичної культури (спортивна медицина)

1. Проба Штанге.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Проба визначається як тривалість затримки дихання після максимального вдиху (норма ≥ 60-120 сек).

2. Проба Генчі.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Проба визначається як тривалість затримки дихання після максимального видиху (норма ≥ 20-60 сек).

3.Ппроба Сєркіна.

Використовується для оцінки стану дихальної системи. Визначається в три фази:

1-ша фаза: тривалість затримки дихання на вдиху сидячи (норма > 35 сек);

2-га фаза: тривалість затримки дихання на вдиху після 20 присідань (норма 30-50% 1-ї фази);

3-тя фаза: тривалість затримки дихання через 1 хвилину відпочинку (норма 70-100% 1-ї фази).

4. Проба Ромберга.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Обстеженому пропонується утримувати рівновагу стоячи (п’ятки разом, очі закрити, руки витягнуті вперед) не менше 30 секунд. В нормі не повинен втрачати рівновагу, руки не повинні тремтіти і не змінювати вихідного положення.

5. Пальце-носова проба.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Вихідне положення стоячи, руки – вздовж тіла. Обстеженому пропонується почергово лівою та правою руками при закритих очах торкнутися вказівним пальцем кінчика носа. В нормі обстежуваний повинен з першої спроби торкнутися носа по черзі пальцями обох рук.

6.Ттест Яроцького.

Використовується для оцінки стану рухової сфери нервової системи. Визначення. Вихідне положення стоячи, руки – вздовж тіла. Обстеженому пропонується закрити очі і по команді робити швидкі обертальні рухи головою. Фіксується час тесту до втрати рівноваги (в нормі > 30 с).

7. Оцінка дермографізму.

Дермографізм – реакція судин шкіри на механічне подразнення. Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи. Визначення. Обстеженому з помірною силою проводять по шкірі внутрішнього поверхні передпліч або передньої стінки живота твердим предметом (ключ) для отримання прямих видимих ліній. Оцінюють колір та ширину ліній, що утворилися на шкірі через 1-2 хвилини. При переважанні тонких блідо-рожевих ліній говорять про відносне переважання активності симпатичної нервової системи. При переважанні широких насичено червоних ліній говорять про відносне переважання активності парасимпатичної нервової системи.

8. Ортостатична проба.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи, а саме симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Визначення. Обстеженому вимірюють частоту пульсу послідовно в горизонтальному і дальше – у вертикальному положеннях. В нормі повинен бути приріст частоти пульсу не менш ніж на 10-15 ударів/хвилину.

9. Кліностатична проба.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи, а саме парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Визначення. Обстеженому вимірюють частоту пульсу послідовно у вертикальному і дальше – у горизонтальному положеннях. В нормі повинно бути зниження частоти пульсу не менше ніж на 10-15 ударів/хвилину.

10. Індекс Кердо.

Використовується для оцінки стану чутливої сфери нервової системи. Визначення. Вичислюється математичним шляхом за формулою: [ 1-(ДАТ/ЧСС)х100 ], де ДАТ – діастолічний артеріальний тиск, ЧСС – частота серцевих скорочень. В нормі отримане число повинно наближатися до «0». При значенні «< 0» говорять про умовне переважання активності парасимпатичної нервової системи. При значенні «> 0» говорять про умовне переважання активності симпатичної нервової системи.

11. Індекс Кетле.

Використовується для оцінки ожиріння. Вичислюється математичним шляхом за формулою: [маса тіла в кг/ріст в м² ]. Оцінка:

- норма – 20-24,9 кг/м²

- надлишкова маса – 25-29,9 кг/м²

- ожиріння – 30-39,9 кг/м²

- крайнє ожиріння – більше 40 кг/м².

12. Оцінка загальної фізичної працездатності.

Використовується ціла низка самих різних тестів та їх модифікацій. Найпопулярнішими є проби PWC₁₇₀, PWC₁₅₀, PWC₁₃₀, гарвардський степ-тест, тест з визначення максимального споживання кисню тощо.

13. Проба PWC₁₇₀.

Використовується для оцінки фізичної працездатності. Визначається як потужність фізичного навантаження, при якій частота серцевих скорочень досягає 170 уд/хв. Найчастіше використовується метод велоергометрії. Результати оцінюються за спеціальними таблицями з врахуванням віку, статі та отриманих величин.

14. Гарвардський степ-тест.

Використовується для оцінки фізичної працездатності. Визначення. Обстежуваний виконує сходження на сходинку з частотою 30/хв. в середньому за 5 хвилин. Ритм сходження задається метрономом. Послідовно проводиться визначення частоти серцевих скорочень після навантаження на 30-ій с, 2-ій, 3-ій і 4-ій хвилинах. Тривалість тесту і висота сходинки залежать від статі, віку і соматотипу. Оцінюється за спеціальними таблицями.

15. Тест МСК.

МСК – максимальне споживання кисню. Використовується для оцінки фізичної працездатності. Спортсмен виконує послідовно навантаження таким чином, щоб частота серцевих скорочень досягла 120-140 уд/хв на протязі 5 хв. і потім визначають ЧСС на різних часових інтервалах тесту в залежності від протоколу. Паралельно з допомогою спеціальної апаратури визначається споживання кисню обстежуваним під час та на піку фізичного навантаження. Результати оцінюються за спеціальними таблицями.

Література

1. Джексон Р. Спортивная медицина: Практические рекомендации. – К.: Олимпийская литература. – 2003. – 383 с.
2. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. – М.: Гурманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1998. – 480 с.
3. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина: Ученик. – Издательство: М: Медицина. – 2004. – 304 с.
4. Епифанов В.А. Спортивная медицина. Учебное пособие. – Издательство: М ГЭОТАР-Медиа. – 2006. – 336 с.
5. Курс лекцій.
6. Макарова Г.А. Спортивная медицина: Учебник. – М.: Советский спорт, 2004. – 480 с.
7. Тихвинский С.Б., Хрущева С.В. Детская спортивная медицина. – Руководство для врачей. – М.: Медицина. – 1991. – 560 с.