Поняття речових доказів біологічного походження. Правила допомоги слідчому у виявленні, описі, вивченні та пакуванні їх для подальшого дослідження в лабораторії.

Одним із джерел доказів у кримінальному процесі є речові докази, тобто предмети, що мають відношення до події і допомагають розкривати його обставини. Експерти-біологи досліджують в якості речових доказів об'єкти біологічного походження - кров і її сліди, сліди сперми, слину, кістки, м'язи, волосся, частинки тканин і органів, сліди сечі та інших виділень людського організму. Судово-медична експертиза речових доказів, здійснюється в судово-біологічних відділеннях судово-медичних лабораторій.

Для успішної техніко-криміналістичної роботи зі слідами біологічного походження до уваги береться також і кількість виявленого і представленого на дослідження речовини, що іноді залежить від фізіологічних особливостей людини (потожирова речовина).

В лабораторію направляють: супровідний відношення (письмо); постанову слідчого або визначення суду про призначення судово-медичної експертизи; копія протоколу огляду місця події; копія висновку судово-медичної експертизи трупа, судово-медичної експертизи живого особи або виписки з них; копія висновку судово -медичної експертизи при призначенні повторної експертизи; копія протоколу вилучення зразків крові (слини, волосся), якщо такі вилучалися. Експертне дослідження проводять в певній послідовності: вивчення документів; огляд упаковки та її опис; огляд і опис представлених предметів, об'єктів; визначення наявності об'єктів біологічного походження, вироблене по ходу опису речового доказу; складання плану проведення дослідження відповідно з виявленими об'єктами і наявними методиками; визначення видової, групової, статевої приналежності об'єктів з метою вирішення питань, поставлених органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом; складання висновків.

Огляд і опис речових доказів роблять за вказівкою повної характеристики слідів біологічного походження. При цьому дотримуються основний принцип, що дозволяє в подальшому на будь-якому етапі слідства або суду пізнати ці предмети, тобто докладно вказують фактуру, основні розміри, відмінні деталі, колір, зношеність, пошкодження, забруднення. Особливі вимоги пред'являють до опису слідів біологічного походження: в обов'язковому порядку зазначають локалізацію сліду, його колір, форму, контури, ступінь просочування, ущільнення, розміри, особливості. Сліди, що піддавалися знищенню, описують з особливою ретельністю, передбачаючи подпариваніе швів, розбір знарядь (зброї) злочину і т.д. Доцільно використовувати спеціальні бланки зі схематичним зображенням одягу, взуття, знарядь і т.д., а також по можливості фотографувати речові докази.

Експерт докладно описуєзразки, представлені для порівняння разом з речовими доказами, а також зразки, взяті у відділенні в присутності слідчого. Результати досліджень можуть викладатися або в спеціальних таблицях, або в текстовій формі. У висновках викладаються дані по груповий характеристиці осіб (у необхідних випадках - по категорії «виделітельства»), зразки крові і виділень яких представлені для порівняльного дослідження, перерахування результатів дослідження об'єктів, спрямованих на експертизу, і формулюється загальний висновок.

Упаковку об'єктів біологічного походження виробляють з дотриманням ряду вимог: упаковка предметів повинна забезпечувати збереження слідів при транспортуванні; необхідно забезпечити неможливість втрати або підміни речових доказів, їх забруднення; плями, виявлені на м'яких предметах, зверху покривають білою тканиною, чистим папером або поліетиленовою плівкою, які потім пришивають або приклеюють; на твердих предметах ділянки зі слідами крові обережно обертають чистим папером або поліетиленовою плівкою, скріплюють ниткою. Вилучені предмети загортають окремо в чистий папір, перев'язують і опечатують. Всі згортки поміщають в міцну коробку або ящик, зміцнюють або перекладають пакувальним матеріалом; щоб уникнути випадкового контакту не слід поміщати зразки рідкої крові і речові докази в один ящик, якщо наявна на предметах засохла кров утримується не міцно, необхідно обережно її зняти, загорнути в чисту папір і в такому вигляді направити на експертизу.

Направлення матеріалів на дослідження. Ящики або коробки з направляються на експертизу предметами обв'язують зверху мотузкою, кінці якої скріплюють сургучною печаткою слідчого органу або суду так, щоб мотузку не можна було зняти, не порушивши цілості печатки або упаковки. На ящику і коробці роблять напис із зазначенням номера справи, до якого належить речовий доказ, що знаходиться всередині упаковки.

Отримання зразків речових доказів є самостійною слідчою дією, яка здійснює слідчий або суд. Взяття зразків крові виробляють на підставі постанови слідчого і оформляють протоколом, в якому вказують: паспортні дані людини, у якого взята кров; кількість взятої крові і спосіб її забору. Протокол підписують: слідчий, лікар, який виробляв забір крові, співробітники лабораторії, які були присутні при взятті крові, і особа, у якої вона бралася. Протокол складають у двох примірниках, один з яких одночасно із зразками крові направляють в лабораторію. Кров беруть з пальця або ліктьової вени в кількості 3-5 мл. Якщо термін транспортування не перевищує 1-2 доби, то її направляють в рідкому вигляді в чистому флаконі з-під пеніциліну, щільно закритому гумовою пробкою, яку заливають воском чи парафіном. До флакону приклеюють етикетку з зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, в якої вона бралася, дати взяття крові та підпису особи, що взяв кров. Флакон обгортають ватою, поміщають в тверду тару і опечатують. При терміні транспортування, що перевищує дві доби, кров попередньо висушують, виливши її на шматок марлі, складеної вчетверо. Після висихання крові марлю поміщають в конверт, на якому вказують дату взяття крові та прізвище особи, у якої вона взята. В інший конверт поміщають чисту марлю з того ж шматка для контрольного дослідження.