Знаходження точки перетину двох прямих ліній на площині.

Нехай маємо дві прямі лінії, які задані рівняннями:

Припустимо, що ці прямі не паралельні. В §1встановлено, що умовою паралельності прямих є пропорційність відповідних коефіцієнтів при змінних. Отже, нехай коефіцієнти не пропорційні. Тоді ці прямі неодмінно мають точку перетину, і до того ж тільки одну. Це, так би мовити, принципова геометрична інформація. Далі виконуємо аналітичну роботу: знаходимо координати точки перетину. Для цього треба розв’язати СЛР:

Якщо перше рівняння помножити на , друге помножити на і від першого відняти друге, у формальному запису

то коефіцієнт при буде рівний 0, тобто змінна буде виключена, утвориться рівняння від однієї змінної :

звідки

Виключивши подібним чином змінну (пояснити, як саме: вказати відповідне перетворення), отримаємо:

звідки

Придивимось уважно до отриманих формул, які визначають значення координати точки перетину. Ми побачимо, що вирази у чисельниках і знаменниках утворені за однаковою алгебраїчною схемою:

Таблиця

називається матрицею розмірів 2х2 (або квадратною матрицею порядку 2), а число, обчислене за правилом: ліве верхнє число помножити на праве нижнє число мінус праве верхнє число помножити на ліве нижнє число, – називається визначником (або детермінантом) цієї матриці, точніше, визначником другого порядку. Відповідний вираз – він же є визначник – має своє позначення:

Таким чином, маємо формули:

, .

Стосовно розглядуваної задачі знаходження розв’язку СЛР використовується спеціальна термінологія і позначення:

– основний визначник (складений з коефіцієнтів при змінних);

– допоміжний визначник– чисельник дробу для обчислення ;

– допоміжний визначник – чисельник дробу для обчислення .

Таким чином, доведена

Теорема Крамера для СЛР 2х2. Якщо основний визначник СЛР

відмінний від нуля, то СЛР має, і до того ж єдиний, розв’язок, який знаходиться за формулами (правилом) Крамера:

, .

Приклад. Знайдемо точку перетину двох прямих і . Задача зводиться до розв’язання СЛР

Увага: формули Крамера виведені для такого запису СЛР, у якому вільні члени знаходяться в правих частинах СЛР. Виконаємо потрібне перетворення:

Тепер усе готове до застосування правила Крамера.

Порада: для людей з не дуже великим практичним математичним досвідом дуже корисним буде супроводжувати аналітичні перетворення геометричними ескізами. От, наприклад, попереднє зауваження. Раптом людина забула перенести у рівняннях прямих вільні члени у праві частини (автор багато-багато разів спостерігав це явище), – тоді (при подальших правильних діях) вона отримає числа, протилежні за знаком істинним координатам точки перетину прямих. Навіть нашвидкуруч виконаний малюнок застереже від принципової помилки: