Функція споживання Кейнса для США в період 1980–1991 рр.
Таблиця 2.4
Дані по США Y (особисті витрати на споживання) і
Х (валовий внутрішній продукт) (ціни 1987 р.)
Рік | Y, млн. дол. | X, млн. дол. |
2,447,1 | 3,776,3 | |
2,476,9 | 3,843,1 | |
2,503,7 | 3,760,3 | |
2,619,4 | 3,906,6 | |
2,746,1 | 4,148,5 | |
2,865,8 | 4,279,8 | |
2,969,1 | 4,404,5 | |
3,052,2 | 4,539,5 | |
3,162,4 | 4,718,6 | |
3,223,3 | 4,838,0 | |
3,260,4 | 4,877,5 | |
3,240,8 | 4,821,0 |
На основі даних табл. 2.4 може бути проведена така оцінка за МНК для Y і Х:
, , , , . | (2.7.2) |
Із цих результатів випливає, що в період 1980–1991 рр. середні споживацькі витрати зростали на 72 центи з одного долара в прирості ВВП, тобто гранична схильність до споживання (МРС) дорівнювала приблизно 72 центам. Якщо інтерпретувати буквально величину 232, що визначає перетин лінії регресії з віссю Y, то можна сказати, що при нульовому ВВП витрати на споживання склали б 232 млн дол. Ще раз вкажемо на відсутність економічного значення в подібному трактуванні, оскільки в нашому випадку інтервал зміни Х не містить цього значення. Величина означає, що ВВП пояснює близько 99% дисперсії середніх споживацьких витрат. Це дуже високе значення коефіцієнта детермінації. Однак постає питання, чи дійсно найпростіша модель функції споживання підходить для пояснення сукупних витрат на споживання в США. Виявляється, що іноді дуже проста (двовимірна) регресійна модель може дати корисну інформацію. Оцінки МРС для США, проведені на основі складних моделей, також показують, що МРС дорівнює приблизно 0,7.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1648;