Основні етапи економічного аналізу

У ході вивчення економічних процесів виділяють наступні основні етапи: складання програми економічного аналізу; добір і перевірку інформації, необхідної для вивчення еконо­мічного процесу; аналітичну обробку і порівняння показників; узагальнення результатів і контроль за реалізацією результа­тів аналізу.

Складання програми економічного аналізу є найбільш відпові­дальною частиною підготовчої роботи щодо його здійснення. Прог­рама визначається метою аналізу й практичним використанням його ре­зуль­­татів.

У залежності від цілей і термінів проведення плани аналітичної роботи можуть бути короткими й розгорнутими.

При вивченні господарської діяльності підприємства вищими ор­ганами в програмі аналізу вказується мета і перелік питань, що під­ля­гають розгляду. При оперативному аналізі такий перелік може не розроблятися, однак у цьому випадку його програма обмежується функціями контролю за ходом виробництва. Дані аналізу заносяться в спеціальні таблиці і за ними складаються відповідні графіки.

Добір і перевірка інформації здійснюється в залежності від по­ставленої мети програми економічного аналізу. Для дослідження економічних процесів потрібні наступні джерела інформації:

1) нормативні матеріали;

2) дані бухгалтерського, статистичного й оперативного обліків і звітності;

3) матеріали документальних ревізій;

4) матеріали хронометражу;

5) фотографії робочого дня;

6) особисті спостереження і т. ін.

З перелічених джерел відбираються ті, котрі відповідно до поставле­ної мети забезпечують необхідну інформаційну базу. Усі відібрані матеріали піддаються ретельній і всебічній перевірці: технічній і ра­хунковій.

При технічній перевірці з'ясовується:

1) повнота звітних матеріалів;

2) відповідність звітності установленим формам;

3) забезпечення порівнянності звітних планових даних;

4) узгодження окремих показників у різних формах звітності і т. ін.

За допомогою рахункової перевірки визначається правильність арифметичних підрахунків і підсумків у формах звітності, зіставля­ються взаємозалежні показники.

Перевірка інформації, по суті, дає загальну характеристику залу­чених матеріалів, їхньої якісності. З цією метою застосовуються логіч­ний і балансовий методи контролю.

Аналітична обробка та порівняння показників здійснюються для того, щоб повною мірою розкрити внутрішні закономірності в економіці підприємства, і для цього необхідно не тільки вибрати і розрахувати показники, а й зробити їхню обробку.

Головна мета аналітичної обробки показників – розкрити при­чинний зв'язок і виміряти вплив різних факторів на той чи інший показник. Виявлення і вивчення факторів, вибір способу виміру впли­ву різних факторів на підсумковий показник, розрахунок впливу кож­ного фактора на рівень аналізованих показників – центральні задачі економічного аналізу. Для їхнього здійснення застосовуються наступні методи: методи порівняння, математичні, статистичні та ін.

Узагальнення результатів, забезпечення гласності аналізу і конт­роль за реалізацією його результатів здійснюються для виявлення позитивних і негативних причин, що впливають на загальні резуль­тати роботи. Результати аналізу оформляються у вигляді доповідної пояснювальної записки, довідки, наказу, висновку і складаються з двох частин – висновків і пропозицій.

У висновках даються і загальна характеристика досягнутого рівня за основними показниками, їхня динаміка, позитивні та негативні аспекти в діяльності підприємств, указуються причини, які їх обумови­ли, наводиться кількісна оцінка впливу окремих факторів на хід гос­по­дарського розвитку, вказуються шляхи і можливості його поліпшення.

Пропозиції повинні базуватися на результатах аналізу й містити комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності вироб­ництва, мобілізацію внутрішніх резервів. Пояснювальна записка зви­чайно складається при направленні результатів аналізу у вищу органі­зацію. Якщо результати аналізу призначені для внутрішньо­господар­ського використання, вони оформляються у вигляді довідки. Висновок пишеться, коли аналіз проводиться вищими органами управління.

Зміст пояснювальної записки повинен бути досить повним. Крім висновків про результати діяльності і пропозицій щодо їхнього поліп­шення, записка повинна містити загальні питання – економічний рі­вень розвитку підприємства, умови господарювання, результати вико­нання планів за окремими напрямками діяльності. Аналітична частина пояснювальної записки повинна бути обґрунтована, конкретна за стилем, може містити тільки аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми й ін. При її оформленні особлива увага приділяється про­позиціям, внесеним за результатами аналізу. Вони в першу чергу повинні бути всебічно обґрунтованими і спрямованими на поліпшення результатів господарської діяльності підприємства, освоєння виявле­них внутрішньогосподарських резервів.

Зміст довідки і висновку, на відміну від пояснювальної записки, може бути більш конкретизованим, спрямованим на відображення не­доліків чи досягнень, виявлених резервів, способів їхнього освоєння.

На заключному етапі економічного аналізу розроблені заходи враховуються при складанні плану на наступний рік і служать підста­вою для підготовки і коректування норм і нормативів.