Величини ймовірності
Число приймальників | Pk | KRk | |
1,0 | 0,0522 | ||
3,2 | 0,1670 | 0,1670 | |
5,12 | 0,2673 | 0,5346 | |
5,462 | 0,2851 | 0,8553 | |
4,369 | 0,2281 | 0,9124 | |
Усього | 19,151 | 0,9997 | 2,4693 |
Підставляючи значення l / g = 3,2, n = 4, знайдемо значення Рп:
Отриманий результат показує, що із 100 замовників у середньому 77 будуть обслуговані, а 23 – ні. Отже, обслуговування системи не можна визнати достатнім (23% відмовлень); економія на чисельності обслуговуючого апарату негативно впливає на якість обслуговування населення.
Число приймальників відділу замовлень доцільно збільшити до п'яти, тоді математичне чекання числа необслугованих заявок складе лише 0,13. Іншими словами, із 100 замовників буде обслуговано 87, а 13 одержать відмовлення. Таким чином, збільшення кількості приймальників на одну особу підвищить якість обслуговування з 77 до 87%.
Графічні методи
Графічні методи пов'язані насамперед з геометричним зображенням функціональної залежності за допомогою ліній на площині. Графіки використовуються для швидкого знаходження значення функцій за відповідним значенням аргументу, для наочного зображення функціональних залежностей.
В економічному аналізі застосовуються майже всі види графіків: діаграми порівняння, діаграми тимчасових рядів, криві розподілу, графіки кореляційного поля, статистичні картограми. Особливо розповсюджені в аналізі діаграми порівняння – для порівняння звітних показників із плановими, попередніх періодів і передових підприємств вітчизняних чи закордонних. Для наочного зображення динаміки економічних явищ (а в аналізі з динамічними рядами приходиться мати справу дуже часто) використовуються діаграми тимчасових рядів.
За допомогою координатної сітки будуються графіки залежності, наприклад, рівня витрат від обсягу зробленої і реалізованої продукції, а також графіки, на яких можна зображувати і кореляційні зв'язки між показниками. У системі осей координат зображення показує вплив різних факторів на той чи інший показник.
Широко застосовується графічний метод для дослідження виробничих процесів, організаційних структур, процесів програмування і т. ін. Наприклад, для аналізу ефективності використання виробничого устаткування будуються розрахункові графіки, у тому числі графіки множинних факторів.
У математично формалізованій системі аналізу, планування і управління особливе місце займають сіткові графіки. Вони дають великий економічний ефект при будівництві і монтажі промислових та інших підприємств.
Сітковий графік дозволяє виділити з усього комплексу робіт найбільш важливі, ті, що знаходяться на критичному шляху, і зосередити на них основні ресурси будівельно-монтажних організацій, установлювати взаємозв'язок між різними спеціалізованими організаціями і координувати їхню роботу.
Роботи, що лежать на критичному шляху, вимагають найбільш тривалого чекання надходження чергової події. На стадії оперативного аналізу і управління сітковий графік дає можливість здійснювати поточний контроль за ходом будівництва, вчасно вживати заходів щодо усунення можливих затримок у роботі.
Застосування сіткових графіків аналізу, планування і управління забезпечує, як показує багато прикладів, скорочення термінів будівництва на 20 – 30%, підвищення продуктивності праці на 15-20%.
При аналізі, здійснюваному безпосередньо на будівництвах, використання матеріалів сіткового планування і управління сприяє правильному визначенню причин, що впливають на хід будівництва, і виявленню підприємств, які не забезпечують виконання доручених їм робіт постачання устаткування в терміни, встановлені графіком.
Розробка сіткового графіка в будівництві здійснюється за наявності: норм тривалості будівництва і терміну запровадження в дію об'єкта, комплексу об'єктів, проектно-кошторисної документації, проекту організації будівництва і впровадження робіт, типових технологічних карт, що впливають на норми витрат праці, матеріалів і роботи машин. Крім того, при складанні графіка використовуються досвід виконання окремих робіт, а також дані про виробничу базу будівельних і монтажних організацій.
На основі всіх цих даних складається таблиця робіт і ресурсів, де в технологічній послідовності провадження робіт вказуються їхня характеристика, обсяг, трудомісткість у людино-днях, виконавець (організація і бригада), чисельність робітників, змінність, потреба в механізмах і матеріалах, джерела їхнього надходження, загальна тривалість виконання роботи в днях, а також попереднє завдання, після закінчення якого можна починати дану роботу. Виходячи з показників такої таблиці, готують сітковий графік, що може мати різний ступінь деталізації залежно від прийнятої схеми провадження робіт і рівня керівництва; крім загального графіка, виконавці розробляють графік, виконаних ними робіт.
Основні елементи сіткового графіка: подія, робота, чекання, залежність.
Під час аналізу ходу будівництва об'єкта варто встановлювати, чи правильно складений сітковий графік, чи не допущене при цьому завищення критичного шляху, чи враховані при оптимізації графіка всі можливості його скорочення, чи не можна які-небудь роботи виконувати паралельно або скоротити час на їх виконання, шляхом збільшення засобів механізації та ін. Це особливо важливо в тих випадках, коли тривалість робіт із графіка не забезпечує закінчення будівництва в термін.
Основним матеріалом сіткового планування, використаного при аналізі, є інформація про хід робіт із графіка, що звичайно складається не рідше одного разу в декаду.
Оптимізація сіткових графіків здійснюється на стадії планування за допомогою скорочення критичного шляху, тобто мінімізації термінів виконання будівельних робіт при заданих рівнях ресурсів, мінімізації рівня споживання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів при фіксованих термінах виконання будівельних робіт. Можливий і змішаний підхід: для однієї частини робіт (більш дорогих) – мінімізувати рівень споживання ресурсів при фіксованих термінах виконання робіт, для іншої – мінімізувати терміни при фіксованому рівні ресурсів.
Вирішення оптимізуючих задач істотно полегшується за наявності пакетів прикладних програм (ППП), пристосованих до складання оптимальних сіткових графіків на комп’ютері.
У закордонній практиці системного аналізу розповсюджений графо-математичний метод, що одержав назву "дерево рішень". Суть цього методу полягає в наступному.
Шляхом попередньої оцінки потреб, попереднього аналізу можливих організаційних, технічних чи технологічних умов намічаються всі передбачувані варіанти вирішення даної задачі. Спочатку розробляються укрупнені варіанти. Потім у міру введення додаткових умов кожен із них розподіляється на ряд варіантів. Графічне зображення цих варіантів дозволяє виключити менш вигідні і обрати найбільш прийнятний.
Цей метод може знайти застосування під час визначення порядку обробки тих чи інших деталей на декількох верстатах з метою мінімізації загального часу обробки; встановлення розмірів ресурсів для мінімізації загальних виробничих витрат; розподілу капіталовкладень та інших ресурсів у промислових об'єктах; вирішення транспортних та інших задач.
Кластерний аналіз
Кластерний аналіз – один із методів багатомірного аналізу, призначений для угруповання (кластеризації) сукупності, елементи якої характеризуються багатьма ознаками. Значення кожної з ознак служать координатами кожної одиниці досліджуваної сукупності в багатомірному просторі ознак. Кожне спостереження, що характеризується значеннями декількох показників, можна представити як крапку в просторі цих показників, значення яких розглядаються як координати в багатомірному просторі. Відстань між крапками р та q з k-координатами визначається як:
. (1.42)
Основним критерієм кластеризації є те, що розходження між кластерами повинні бути більш істотні, ніж між спостереженнями, віднесеними до одного кластера, тобто в багатомірному просторі повинний дотримуватися нерівності:
rp.g < r1,2 (1.43)
де r1,2 – відстань між кластерами 1 і 2.
Так само, як і процедури регресійного аналізу, процедура кластеризації досить трудомістка, її доцільно виконувати на комп'ютері.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1667;