Організація комп'ютерної обробки інформації

Аналітична обробка економічної інформації дуже трудомістка сама по собі і вимагає великого обсягу різноманітних обчислень. З перехо­дом до ринкових відносин потреба в аналітичній інформації значно збільшується, тому що зростає потреба розробки й обґрунтування перспективних бізнес-планів підприємств, комплексної оцінки ефек­тивності управлінських рішень. У зв'язку з цим автоматизація ана­лі­тичних розрахунків стала об'єктивною необхідністю, обумовленою зростанням значення якісного інформаційного обслуговування про­це­су управління господарською діяльністю, стрімким розвитком техніч­них можливостей сучасних комп’ютерних технологій, особливостями дійсного періоду розвитку економіки.

Застосування комп’ютерних технологій підвищує ефективність аналітичної роботи, що досягається за рахунок скорочення термінів проведення аналізу, більш повного охоплення впливу факторів на результати господар­ської діяльності, заміни наближених чи спрощених розрахунків точ­ни­ми обчисленнями, постановки багатомірних задач аналізу, практично не здійсненних вручну, чи традиційними методами.

Методика економічного аналізу, орієнтована на застосування комп’ютера, повинна задовольняти вимогам системності, комплексності, опе­ративності, точності, прогресивності, динамічності. Тільки на основі виконання цих вимог забезпечується пізнання станів керованого об'єк­та і тенденцій його розвитку, систематичне та цілеспрямоване під­вищен­ня ефективності господарської діяльності за результатами аналізу.

Обчислювальні засоби, що мають зараз підприємства й органі­зації, дозволяють цілком автоматизувати обробку всіх економічних даних, у тому числі й стосовно аналізу господарської діяльності. Роль автоматизації аналітичних розрахунків полягає в наступному:

1. Підвищується продуктивність роботи економістів-аналітиків. Вони звільняються від технічної роботи й інтенсивніше займаються творчою діяльністю, що дозволяє робити більш глибокі дослідження, вести постановку більш складних економічних задач.

2. Більш глибоко та всебічно досліджуються економічні явища і процеси, більш повно вивчаються фактори і виявляються резерви під­вищення ефективності виробництва.

3. Підвищуються оперативність і якість аналізу, його загальний рівень та дієвість.

Автоматизація аналітичних розрахунків і сам аналіз господар­ської діяльності піднялися на більш високий рівень із застосуванням комп’ютерних технологій, для яких характерна висока продуктивність, надійність і про­стота експлуатації, наявність розвиненого програмного забезпечення, діалогового режиму роботи, низька вартість та ін. На їхній базі ство­рюються АРМ бухгалтера, економіста, фінансиста, аналітика тощо. Персональні комп’ютери, з'єднані в єдину обчислювальну мережу, дозволяють перейти до комплексної автоматизації економічного аналізу.

Автоматизоване робоче місце економіста-аналітика – це робоче місце, оснащене персональним комп’ютером, який на основі використання програмного, методичного й інформаційного забезпечення дозволяє автоматизувати аналітичні розрахунки.

Необхідною умовою створення АРМ аналітика є наявність техніч­ної бази (персональних комп’ютерів), бази даних про господарську діяль­ність підприємства, бази знань (методів і методик аналізу) і програмних засобів, що дозволяють автоматизувати рішення аналітичних задач.

АРМ аналітика на базі ПК є техніко-технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів підприємства, що обу­мовлюють його здатність до успішного розвитку. АРМ аналітика дозво­ляє перевести дані про роботу підприємства з пасивної форми в ак­тивну, перетворити їх у джерело нових підходів і рішень, матеріа­лі­зуючи інформацію в підвищення ефективності виробництва.

У рамках застосування комп’ютерних технологій аналітик використовує інформаційний фонд підприєм­ства, який представлений у формі баз даних, бази знань і програмних засобів. Бази даних являють собою фактографічні дані про господарську діяль­ність. Програмні засоби утворюють інструмент автоматизованого виконання аналітичних задач для інфор­маційного обслуговування господарської діяльності.

Створення АРМ аналітика вимагає рішення багатьох організацій­них питань, пов'язаних з методичним, технічним, програмним і інфор­маційним забезпеченням.

Методичне забезпечення являє собою систему загальних і част­кових методик проведення аналізу.

Технічне забезпечення зводиться до системи технічних засо­бів (процесор, дисплей, клавіатура, друкувальний пристрій і т. ін.).

Програмне забезпечення складається з загального і функціо­наль­ного. Загальне програмне забезпечення містить у собі опе­ра­ційну систему, сервісні програми, системи програмування, інстру­ментальні програмні засоби, проблемно-орієнтовані прикладні про­грами.

Операційна система являє собою систему програм і даних, при­з­начених для управління ресурсами персональних комп’ютерів і забез­пе­чення роботи всіх програм, їхньої взаємодії з апаратною частиною комп’ютера. Сервісні програми розширюють можливість операційної системи. Вони використовуються для розмітки дисків, зв'язку з зовнішніми пристроями тощо.

Інструментальні програмні засоби можуть бути різних видів: текстові і графічні редактори для підготовки текстів, графіків, діаграм, табличні процесори, електронні таблиці для автоматизованої обробки інформації, представленої в табличній формі, системи управління ба­зами даних для автоматизації робіт зі створення бази даних, пошуку необхідних зведень для аналітичних розрахунків. Інтегровані пакети містять у собі текстовий і графічний редактори, табличний процесор баз даних.

Програмно-орієнтовані прикладні програми (ППП) можуть бути універсальні та специфічні. Перші придатні для обробки будь-якої інформації, наприклад, пакети для статистичної обробки даних, для рішення оптимізаційних задач. Другі застосовуються тільки в аналізі господарської діяльності.

Функціональне програмне забезпечення розробляється на базі наявних засобів загального програмного забезпечення для вирішення конкретних аналітичних задач. Це можуть бути програми локальні і комплексні.

На першому етапі створення АРМ аналітика використовуються правила, локальні програми, призначені для багаторазового рішення однотипних задач.

На другому етапі розробляється програма комплексного аналізу, що охоплює всі сторони діяльності підприємств і включає цілу си­стему взаємозалежних задач. Для розробки потрібні:

- постановка й опис задач комплексного економічного аналізу,

- розробка алгоритмів і моделей рішення задач, тобто матема­тич­ний опис задач;

- розробка нової інформаційної системи, створення банку даних для АРМ аналітика;

- впровадження АРМ аналітика в практику управління вироб­ництвом.

Для організації аналізу в умовах АРМ характерно:

1. Збереження цілісності аналізу за умови децентралізованої об­робки інформації. У теорії аналізу господарської діяльності вже багато зроблено для досягнення системності, функціональної, технічної, мето­дичної й інформаційної сумісності складових частин аналізу в цілому. Завдяки цьому досягаються об'єктивність аналізу і його вірогідність.

2. Поєднання процесу обробки інформації з процесом ухвалення рішення. В умовах АРМ аналітичні задачі вирішуються безпосе­редньо самим користувачем на своєму робочому місці. Аналітик веде осо­бис­тий контроль над усіма стадіями процесу обробки аналітичної інфор­мації, має можливість оцінити отримані результати, грамотно викори­стовувати їх для обґрунтування управлінських рішень, задоволення різноманітних інформаційних потреб керуючої системи.

3. Підвищення оперативності і дієвості аналізу. В умовах АРМ аналіз безпосередньо випливає з обліку, а також виконується в ході господарського обліку.АРМ аналітика перетворює підсистему аналі­тичного забезпечення управління господарською діяльністю в постійно діючий фактор підвищення ефективності виробництва за рахунок ак­тивізації всього інформаційного фонду підприємства.

Під час проектування і створення АРМ аналітика першочерго­ви­ми факторами, які необхідно враховувати, є: тенденції розвитку гос­подарської діяльності і управління нею, зміст і структура аналітичних задач.

Функціональне значення комплексу – виконання в автоматизова­ному режимі повного набору взаємозалежних аналітичних розрахун­ків за підсумками господарської діяльності підприємства за рік, квар­тал, місяць.Результатом роботи є одержання вихідних даних, які характеризують діяльність підприємства стосовно виконання пла­ну й підвищення ефективності виробництва, динаміки показників за ряд періодів, ступеня впливу на узагальнюючі показники діяльності різних факторів. Таблиці дозволяють дати порівняльну оцінку роботи підприємства та наявних резервів.

Експлуатація комплексу передбачає досягнення наступних цілей:

1) зниження трудомісткості та вартостіаналітичного процесу; скорочення термінів обробкианалітичних даних, підвищення їхньої якості й вірогідності;

2) створення умов для переходудо безпаперової технологіїоб­робки аналітичних даних;

3) забезпечення директивних термінів представлення встановле­них результатів аналізу;

4) підвищення гнучкості управління аналітичним процесом, удо­с­ко­­налювання організації праці аналітичних працівників.

Ефективність АРМ аналітика багато в чому залежить від доско­на­лості методик аналізу, від того, в якій мірі вони відповідають сучасним вимогам управління виробництвом, а також від технічних можливостей персональних комп’ютерів. Досягнення в галузі інтегральної електроніки, розширення ресурсної можливості і функціональної досконалості комп’ютерів створюють реальні умови для поглиблення економічних досліджень, дозволяють ширше використовувати оптимізаційні методи рішення аналітичних задач і на їхній підставі приймати оптимальні управлінські рішення.

Контрольні запитання

1. Визначення методу курсу.

2. Які принципи аналітичного дослідження ви знаєте?

3. У чому полягає суть деталізації?

4. Для чого використовують метод порівняння?

5. Які ви знаєте прийоми, що поліпшують порівнянність показників?

6. Що дає моделювання економічних процесів?

7. Балансовий і сальдовий методи.

8. Дайте визначення елімінування та його технічних прийомів.

9. Які статистичні методи дослідження використовують в економічному аналізі?

10. Економіко-математичні методи, які застосовують в аналізі.

11. Які ще є методи аналізу?

12. Що таке організація аналітичних робіт?

13. Який порядок планування аналітичної роботи?

14. Хто може бути виконавцем аналізу?

15. Які етапи аналітичного дослідження?

16. Який порядок узагальнення і оформлення матеріалів аналі­тич­ної роботи?