Європейська валютна система -етапи розвитку

 

1 етап 1947-1950 укладення валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаєморегулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, залік взаємних вимог, пільгове кредитування
І[ етап 1950-1958 створення Європейського платіжного союзу (17 країн), розрахунки в межах союзу здійснюється за допомогою умовної розрахункової одиниці - епуніт
III етап з 1959 р. створення Європейської економічної спільноти, яка трансформува­лася в Європейську валютну систему
IV етап 1989 р. поетапна трансформація Європейської валютної системи в Євро­пейський валютний союз

Етапи становлення Європейської валютної системи:

I етап

-ратифікація 1994 року всіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;

-лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;

- здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до
рівня країн з найкращими показниками;

- скорочення торговельних дефіцитів.

II етап

- створення основних органів та виконавських структур ЄВС;

- формування Європейської системи центральних банків - «Євросфер».

III етап

- створення Європейського центрального банку;

- введення єдиної валюти;

- реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміру
державного дефіциту {не більше 3% ВВП), рівнем процентних ставок за
довготерміновими кредитами, коливання обмінних курсів національних валют.

 

 

4.5. Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку

Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку, затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99р. за №127, визначають структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на цьому ринку. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України мають право здійснювати на ринку спот-операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу у разі, коли НБУ не встановлені граничні розміри маржі.

Підставою для купівлі іноземної валюти резидентами на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

1)договір з нерезидентом;

2)вантажно-митна декларація, якщо товар ввезений на територію України;

3)акт здачі-прийому або інший документ, який свідчить про надання послуг
чи виконання робіт;

4)документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив,
інкасо);

5) довідка ДПА, в якій резидент зареєстрований як платник податків.
Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України

резидентами-страховиками, а також об'єднаннями страховиків з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до порядку "Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності" {Постанова НБУ від 23.09.96р.).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-підприємцями при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

1)заявки з розрахунком відрядження за кордон або на експлуатаційні витрати
транспортних засобів, що виконують рейси за кордон;

2)укладені трудові договори з нерезидентами;

3)рішення судів про сплату за межі України пенсій, аліментів, штрафів та ін.;

4)угоди між пенсійними фондами про переказ межі України пенсій в іноземній
валюті;

5)угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових
переказів;

6)документи, які мають силу договору і можуть використовуватись
контрагентами-нерезидентами згідно з міжнародною практикою (для оплати участі в
міжнародних виставках, конгресах, конференціях та інших міжнародних зустрічах,
для оплати за навчання, лікування, патентування та ін.)

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність, при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

1)заявки з розрахунком витратна відрядження за кордон;

2)укладені трудові договори з нерезидентами;

3)заявка на перерахування іноземної валюти на рахунок юридичної особи-
нерезидента, інтереси якої представляє на території України це представництво в
межах залишків коштів на відповідному рахунку.

Підставою для купівлі іноземної валюти фізичними особами-резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

1) заявка на перерахування за кордон коштів з поточного рахунку в гривнях та документи, які підтверджують виїзд з України фізичних осіб-резидентів на постійне місце проживання за кордон.

Уповноважені банки та фінансово-кредитні установи можуть купувати валюту на міжбанківському валютному ринку з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, виконання власних зобов'язань за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів банкам-кореспондентам. Операції з продажу готівкової іноземної валюти через касу та пункти обміну іноземної валюти на цілі, непередбачені правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, здійснюються лише в межах іноземної валюти, купленої через касу банку та пункти обміну іноземної валюти.

Іноземна валюта, придбана резидентами через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, має бути використана резидентом упродовж 5 робочих днів з часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти. Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк зобов'язаний здійснити протягом 5 банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунку клієнта. Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському валютному ринку іноземної валюти в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше 2 банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Виторг резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ або обумовлює стягнення пені. Пеня за кожен день прострочення термінів розрахунків становить 0,3 % від суми неодержаного виторгу (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1583; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.014 сек.