ТЕМА 7. ГРОШОВИЙ ПОТІК

1.Поняття чистого грошового потоку

2.Амортизація та її вплив на величину грошового потоку

3.Методологія розрахунку додаткового грошового потоку

4.Розрахунок кумулятивного грошового потоку

5.Вплив інфляційних процесів на величину грошових потоків

1.

Грошовий потік- це різниця між кількістю отриманих та витрачених грошей, тобто фактичні чисті грошові кошти, які надходять на підприємство протягом деякого визначеного періоду часу:

Ч ,

(7.1)

де -чистий дохід отриманий в t-му році;

- неявні надходження на підприємство.

Чистий дохід визначається як різниця між доходами підприємства і витратами виробництва з урахуванням податків.

Загальна схема розрахунку чистого доходу:

1.) Виручка від реалізації продукції.

2.) Затрати на виробництво.

3.) Валовий дохід (п.1-п.2).

4.) Податки та інші обов’язкові платежі.

5.) Чистий дохід (п.3-п.4)

До неявних надходжень відносяться амортизаційні відрахування; нараховані, але не сплачені податкові платежі; інвестиційний податковий кредит.

Надалі при визначенні величини грошового потоку слід користуватися наступною його формулою:

Ч

(7.2)

Схема розрахунку чистого грошового потоку:

1.) Виручка від реалізації продукції.

2.) Затрати на виробництво (крім амортизаційних відрахувань).

3.) Амортизаційні відрахування.

4.) Валовий дохід (п.1-(п.2+п.3)).

5.) Податок на прибуток (25% від пункту 4).

6.) Чистий дохід (п.4-п.5).

7.) Грошовий потік (п.6+п.3).

8.) Дисконтований чистий грошовий потік:

,

(7.3)

2.

Амортизаційні відрахування (АВ)– це величина грошових коштів, яка включається в собівартість продукції кожного періоду з метою відшкодування вартості основних засобів.

Амортизаційні відрахування є цільовими, оскільки їх призначення полягає у забезпеченні накопичення коштів в амортизаційному фонді підприємства для компенсації фізичного та морального зносу основного капіталу.

Величина амортизаційних відрахувань залежить від трьох чинників:

1) балансової вартості основних активів;

2) методу нарахування амортизації;

3) встановленого терміну експлуатації основних активів.

В узагальнюючому вигляді для визначення величини амортизаційних відрахувань використовують наступну формулу:

,

(7.4)

де Вб - балансова вартість основних засобів, грн.

На - норма амортизації, %.

Норма амортизації (На )- частка грошових коштів (у %), яка повинна включатися в собівартість продукції для відшкодування вартості основних засобів. Величина норми амортизації встановлюється залежно від обраного методу нарахування амортизації.

Існують наступні методи нарахування амортизаційних відрахувань:

1) Прямолінійний метод, для якого величина амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

(7.5)

де Вп- первісна вартість основних засобів(вона включає в себе ціну основних засобів, а також затрати на їх транспортування і монтаж) , грн

(7.6)

де Т- встановлена кількість років амортизаційного відрахування.

Наприклад, первісна вартість устаткування 8 тис.грн., нормативний строк експлуатації 4 роки.

	(7.7)
грн.,	(7.8)

2. Кумулятивний метод (метод врахування цілих значень років служби), для якого величина амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

,

(7.9)

Норма амортизації визначається залежно від того, в який період експлуатації устаткування воно використовується інтенсивніше. Якщо обладнання інтенсивніше використовується в перші роки служби то і норма амортизації буде більшою в перші роки служби.

Для наведеного прикладу:

Таблиця 2