Поняття про антигени та антитіла

· Антигени– речовини, які несуть ознаки генетичної чужорідності і при введенні в організм викликають розвиток специфічних імунологічних реакцій (вироблення антитіл і (або) лімфоцитів та взаємодію їх з антигеном). Антигени можуть бути екзогенного (інфекційні, паразитарні, неінфекційні) та ендогенного (білкові компоненти сапрофітів, які “заселяють” слизові оболонки організму, та компоненти пошкоджених власних білкових структур організму) походження. За біохімічною будовою антигени поділяють на “повноцінні” (білки, білоквмісні сполуки), які можуть самостійно викликати імунологічну реакцію та “неповноцінні” (гаптени, небілкові агенти), які викликають імунологічну реакцію тільки після взаємодії їх з білоквмісними сполуками організму, перетворюючись при цьому у “повноцінні” антигени.

· Існує чотири поняття, які характеризують речовину, як антиген: це чужорідність, антигенність, імуногенність, специфічність.

· Чужорідність(без чужорідності нема антигену стосовно до даного організму; наприклад: альбумін кролика буде генетично чужорідним для морскої свинки);

· антигенність (міра антигенної якості: гама-глобулін більш антигенний, ніж альбумін, так як на нього виробляється більше антитіл);

· імуногенність(здатність створювати імунітет);

· специфічність (ті антигенні особливості, завдяки яким антигени відрізняються один від одного).

· Антитіла–білки, що належать до того чи іншого класу імуноглобулінів. Так називають за Міжнародною класифікацією сукупність сироваткових білків, які несуть “антитільну” активність і належать до g-глобулінів. Їх синтез відбувається в клітинах лімфоїдних органів та стимулюється після парентерального надходження антигену.

· Антитіла мають здатність специфічно взаємодіяти з даним антигеном. Завдяки останній якості антитіла є одними з основних специфічних факторів імунітету, направлених саме проти тієї чужорідної субстанції, яка була причиною їх виникнення. Відомі п’ять класів імуноглобулінів: IgM, IgG, IgA, IgE та IgD. Сумарна кількість імуноглобулінів в сироватці крові складає біля 2,5% (сухий залишок), тобто більше 1/3 всіх білків. Кількість можливих антитіл невідома; вважають що їх не менше 10 000.

· Вони циркулюють у крові та інших біологічних рідинах.

· Основна дія антитіл характеризується двома особливостями – специфічністю та негайністю, тобто швидкістю взаємодії з антигеном не тільки в пробірці, але й в організмі.

· Здатність продукувати антитіла притаманна не тільки ссавцям, а також птахам, рептиліям, рибам.

· Сироватка імунізованої тварини, що містить антитіла, отримала назву імунної сироватки, або антисироватки.