Проблема відторгнення чужорідних частин при пересадженні тканин та органів

· Реакція “трансплантант проти хазяїна” – РТПХ розвивається в разі трансплантації (пересадження) реціпієнту (хворому) великої маси тканин донора, які містять імунокомпетентні клітини кісткового мозку, лейкоцитарної маси. Перебіг цієї реакції погіршується при зниженній активності імунокомпетентної системи “хазяїна” (вплив опромінення, імунодепресантів, незрілості організму). РТПХ характеризується ураженням органів і тканин імунокомпетентної системи реціпієнта (тобто розвитком своєрідного імунодефіцитного стану), а також пошкодженням шкіри, шлунково-кишкового тракту, печінки.

· Проявляється РТПХ некротичними та дистрофічними ураженнями вказаних органів та тканин, лімфопенією, анемією, тромбоцитопенією, диспепсичними розладами (нудотою, блювотою, діареєю), збільшенням печінки. У дорослих описаний стан визначають терміном “гомологічна хвороба” (наслідок гомотрансплантації клітин імунокомпетентної системи), у новонароджених – як “рант-хвороба” – хвороба малого росту. Останнє пов’язане з порушенням фізичного розвитку дитини, якому імплантували клітини імунокомпетентної системи.

· В імунології існує таке поняття, як толерантність – стан, який характеризує “терпимість” організмом антигенів у ньому. При цьому стані або клітини імунокомпетентної системи не виробляють специфічних антитіл і (або) імунних лімфоцитів, або не реалізується ефективна ланка імунітету – знешкодження та виведення носія чужорідної генетичної інформації. Толерантність буває патологічною,фізіологічною та індукованою.

· Патологічна толерантність–виникає частіше при імунодефіцитних станах,коли імунокомпетентна система “терпить” чужорідні антигени (бактерій, вірусів, паразитів, злоякісних пухлин, трансплантанта).

· Фізіологічна толерантність–“терпимість” імунокомпетентною системою власних білків і клітин організму. Вона розповсюджується на антигени клітин тканин, ізольованих від імунокомпетентної системи структурно-фізіологічними бар’єрами. До них належать компоненти тканин мозку, ока, яєчок, щитоподібної залози.

· Індукована толерантність– (штучна, лікувальна). Вона відтворюється за допомогою впливів, цілеспрямовано пригнічуючих активність клітин різних субсистем імунокомпетентної системи. З цією метою використовують іонізуюче випромінювання, високі дози цитостатичних препаратів, імунодепресантів. Ці фактори гальмують або блокують поділ та дозрівання клітин імунокомпетентної системи, їх лізис. Індуковану толерантність використовують у медицині з метою підвищення успіху трансплантації органів та тканин, лікування алергічних реакцій, автоімунних патологічних процесів.