Вплив підвищення доз азоту

На динаміку засвоєння поживних речовин озимим ріпаком

(И. Петр, 1981)

Антогоністичні відносини при засвоєнні поживних речо­вин знижують відносне поглинання натрію, магнію і каль­цію. Цей вплив особливо загострюється при підвищенні кис­лотності ґрунту.

Ємкість поглинання

На засвоєння поживних речовин впливає ємкість погли­нання рослин, яка є видо- і сортоспецифічною ознакою і зале­жить від кореневої маси та активності її поглинаючої власти­вості. Наприклад, серед зернових культур найбільша ємкість поглинання характерна для озимого жита, нижча (приблиз­но на 20%) - у вівса і озимої пшениці, найнижча - у ярого яч­меню (на 35%). Бобові культури мають більш високу ємкість поглинання у порівнянні із зерновими, особливо інтенсивно засвоюється фосфор. Ємкість поглинання може зменшува­тись при нестачі окремого елементу, але ліквідація дефіциту позитивно впливає на засвоєння всіх інших поживних речо­вин.

Залежність врожаю від засвоєння поживних речовин мож­на виразити коефіцієнтом їх використання:

де Кв — коефіцієнт використання поживних ре­човин;

У - урожай, т/га;

В - кількість засвоєних поживних речовин, кг.

Ці показники дозволяють визначити окупність внесеного азоту, яка в дослідах з озимим житом коливається від 10 до І 70 кг сухої надземної маси, а в дослідах з райграсом багато-річним - 15-65 кг, з озимою пшеницею - 44-90 кг, з цукро-вими буряками - 63-123 кг сухої речовини при збиранні на 1 кг засвоєного азоту.

Таким чином, за допомогою добрив та інших агротехніч­них заходів необхідно створити такі умови, при яких росли­ни засвоюють максимальну кількість поживних речовин від­повідно до фази розвитку та біологічної продуктивності.