Водний режим рослин

Рослини містять близько 90% води. Протягом вегетації вода "протікає" через рослини із ґрунту в атмосферу. На­приклад, на утворення 1 т пшениці використовується близь­ко 1000 т води.

Вміст води в рослинах коливається. Кількість вологи, в значній мірі, визначає механічні властивості багатьох орга­нів рослинного організму - листків, квіток, плодів, а також стан чечевичок.

У водному середовищі за допомогою хлорофілу клітин при освітленні здійснюється фотосинтез, швидкість якого зале­жить також від вмісту СО₂ в міжклітинному просторі рослин. Відомо, що при зниженні вмісту води в ґрунті зменшується її поглинання рослинами, падає тургор (тиск води в клітині) і чечевички закриваються. Якщо чечевички не зменшують витрату води на транспірацію, а відновлення води з ґрунту незначне, то рослини засихають.

Основний показник стану води в рослинах - це водний по­тенціал, який являє собою кількісне відображення власти-вості води виконувати роботу, тобто переміщатись від місця з більш високим осмотичним потенціалом до місць з низьким потенціалом. Вода із ґрунту через корені проникає в росли­ну, потім проходить до листків, від них в атмосферу. Рух во­ди залежить, в першу чергу, від різниці потенціалів і опорів між випаровуючою властивістю клітин листків і атмосфери.

Транспірація і фотосинтез. Змикання чечевичок при слабкому тургорі стримує транспірацію в більшій мірі, ніж фотосинтез. Причина цього - в різниці опорів, які повинні пройти вода і СО₂

Дефіцит вологи уповільнює ростові процеси, зменшує пло­щу листків і як результат - низьке використання сонячної радіації посівами.

Тимчасовий дефіцит вологи не завжди призводить до зменшення врожаю. Наприклад, ріст зернівок озимої пшени­ці може проходити безперешкодно за рахунок запасів води верхньої частини стебла при відсутності фотосинтезу.

Тривала посуха, звичайно, спричиняє суттєві незворотні зміни: інтенсивно скорочується активна листкова поверхня, листки жовтіють і засихають. Послаблення фотосинтетично­го апарату відповідно зменшує прирости сухої речовини.

Критичні періоди водоспоживання. Рослини чутливі до дефіциту води у певні періоди вегетації, які називаються критичними. Продуктивність кукурудзи, наприклад, суттє­во знижується в умовах нестачі вологи у фазі цвітіння, вро­жай пшениці - при дефіциті води за 10 днів до колосіння. В обох випадках характерна підвищена чутливість організму до посухи у певній фазі розвитку. Збільшення чутливості пов'язують з процесом запліднення, диференціацією квіток та їх редукцією. Фаза розвитку, у якій проявляється підви­щена чутливість до води, називається критичною.

Значний ріст біомаси більшості культур спостерігається при максимальному використанні сонячної енергії і достат­ньому забезпеченні поживними речовинами, зазвичай, за умови раціональних агротехнологій.