Основи фізіології формування врожаїв польових культур

Формування органічної речовини посівами культурних рослин поєднується трьома процесами (в приведеній послі­довності відповідають проходженню в часі):

- поглинання (абсорбція) енергії сонячних променів посі-вами;

- ефективне використання засвоєної енергії для форму-вання сухої речовини;

- переміщення, розподіл і накопичення продуктів асимі­ляції.

Енергія сонячних променів поглинається всіма органами рослин, особливо листками. Здатністю посівів засвоювати сонячну радіацію є показник - індекс листової поверхні (ІЛП), - який визначають відношенням площі посівів до оди­ниці поверхні ґрунту (частіше 1 м²).

Для визначення величини асиміляційної поверхні, з ура­хуванням строків її функціонування, використовують тер­мін фотосинтетичний потенціал посіву (ФПП) - це сума шісткової поверхні (м²) однієї рослини за відповідний промі­жок вегетаційного періоду.

Крім вищевказаних показників, часто в зарубіжній науко-вій літературі вказують наступні:

1. Приріст маси сухої речовини: W= W2 - W1, де W - ма-
са сухої речовини при першому (W1;) і другому (W₂) строках
взяття зразків (t1-t2)'

2. Швидкість утворення сухої речовини:

Цей показник при перерахунку на одиницю площі посіву (Р) визначає темпи наростання маси на одиницю поверхні грунту. Його часто позначають як С або CGR (сгор growth rate):

З урахуванням залежності росту рослин від часу частіше використовують рівняння:

4. Чиста продуктивність фотосинтезу NAR (net assimilation rafe):

де А - площа асиміляційних органів.

5. Відносна облистяність рослин LAR (leaf area rafio):

Підвищення швидкості фотосинтезу являє собою значний резерв для рослинництва. За рекомендаціями вчених, коефі­цієнт використання сонячних променів можна підвищити приблизно у 10 разів. Таке регулювання можливе двома шляхами: селекцією і створенням оптимальних умов жив­лення рослин. Необхідно вказати, що поки що точні величи­ни швидкості фотосинтезу, які необхідні для одержання мак­симальних врожаїв, не визначені. Справа в тому, що швид­кість фотосинтезу - це вирішальний фактор формування вро­жаїв у тих випадках, коли ліквідована лімітована дія біль­шості інших факторів (нестача мінерального живлення, де­фіцит води, несприятлива структура посіву).

Накопичення сухої речовини посівом залежить від швид­кості фотосинтезу, на яку впливають зовнішні і внутрішні фактори. Оптимізація умов сприяє росту фотосинтетичної продуктивності.