Організаційні основи податкового менеджменту

Суть та складові податкового менеджменту

Управління визначається як сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату[1].

Об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою та платниками з приводу сплати до бюджету податків і обов’язкових платежів. А результатом такого впливу має бути, з одного боку, формування централізованого фонду держави, а з іншого – створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності; регулювання соціально-економічного життя суспільства. Вказана мета випливає з двох функцій податків – фіскальної та регулюючої.

Тож виходячи зі сказаного вище, можна сформулювати поняття «податковий менеджмент».

Податковий менеджмент – це сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери.

Складові податкового менеджменту:

1) Управління в сфері оподаткування починається з законотворчої діяльності, в процесі якої визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов’язкових платежів та їх елементи (платники, об’єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.

2) Планування податків – передбачає визначення сум податків та обов’язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків.

3) Податковий контроль передбачає ведення податкового обліку та здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Податковий облік, у свою чергу, включає облік платників та облік нарахованих і фактично сплачених сум до бюджету. Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок.

До стратегічного управління в сфері податкової діяльності належать законотворча діяльність та планування податків.

До оперативного управління в сфері податкової діяльності належать податковий контроль.

Зауважимо, що податковий менеджмент слід розглядати не тільки на рівні держави, а й на рівні підприємства. На мікрорівні управління в сфері оподаткування передбачає податковий облік, нарахування сум податків та обов’язкових платежів, забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету. Але ці питання не є предметом курсу «Податковий менеджмент».

Організаційні основи податкового менеджменту

Органи, що здійснюють управління в сфері оподаткування доцільно поділити на три групи:

1) органи законодавчої та виконавчої влади;

2) органи оперативного управління в податковій сфері;

3) органи нефінансового профілю, які виконують лише окремі функції, пов’язані з податковою діяльністю.

Органи законодавчої та виконавчої влади: Верховна Рада України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.

Функції цих органів:

– Верховна Рада здійснює законотворчу діяльність у сфері оподаткування, бере участь у плануванні податків, оскільки розглядає і затверджує проект бюджету на наступний рік.

– Президент України видає Укази з питань оподаткування, не врегульованих законодавчими актами.

– Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів беруть участь у плануванні податків, здійснюють керівництво виконанням бюджету, розробляють та приймають нормативно-правові документи з питань оподаткування.

Органи оперативного управління в податковій сфері.До цієї групи належать органи державної податкової та митної служб.

Шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України 24 грудня 2012 року Указом президента «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворене Міністерство доходів і зборів України. На новостворене міністерство також покладено функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Міністерством керує Міністр доходів і зборів України.

Створення Міністерства доходів і зборів України на базі об’єднаних Державної митної та Державної податкової служб України, та передача йому контролю за єдиним соціальним внеском передбачає уніфікацію підходів до оподаткування та формування єдиного центру контролю за фінансовими потоками країни.

Останнім етапом реформування податкових органів є створення у 2014 році Державної фіскальної служби України, Положення про яку було затверджено постановою Кабміну від 21.05.2014 №236. Державна фіскальна служба об’єднує податкову, митницю і службу фінансових розслідувань.

Головою служби уряд призначив першого заступника міністра доходів і зборів Ігоря Білоуса, його першим заступником – заступника міністра доходів і зборів, який курує службу фінансових розслідувань, Володимира Хоменка і ще одним заступником – раніше керівника Державної митної служби Анатолія Макаренка.

Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Функції цих органів: контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та обов’язкових платежів.

Завданнями органів державної фіскальної служби є:

1. здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів;

2. внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

3. прийняття нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

4. формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;

5. надання податкових консультацій;

6. запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.