Адміністрування податкового боргу

Одним із напрямків адміністрування податкового боргу є застосування засобів забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів, до яких відносять:

1) податкову заставу;

2) податкову поруку;

3) пеню;

4) штрафні санкції;

5) адміністративний арешт активів платника.

Податкова застава. Зміст податкової застави полягає в обмеженні можливості платника вільно розпоряджатися активами, які перебувають у податковій заставі. Тобто операції з такими активами платник не може здійснити без письмової згоди податкового органу. Порушення цього порядку зумовлює притягнення платника до відповідальності. Таким чином створюється перешкода для несумлінних платників, які раніше при виникненні податкового боргу могли розпродати все своє майно за заниженими цінами іншим "дружнім" особам і активів для стягнення вже не залишалося.

Податкова порука. За договором податкової поруки банк-поручитель зобов’язується відповідати перед податковим органом за належне виконання платником податків обов’язків з погашення його податкового зобов’язання або податкового боргу. Податковий орган зобов’язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків у випадку, коли банк-резидент поручається за нього.

Адміністративний арешт активів полягає в забороні здійснювати платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання й підтримання в належному функціональному і якісному стані. Сутність адміністративного арешту активів полягає в тому, щоб позбавити платника можливості сховати своє майно, у тому числі шляхом передачі права власності на нього іншим особам.

Арешт активів у вигляді призупинення операцій за рахунками платника податків здійснюється за заявою податкового органу винятково на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Стягнення податкового боргу застосовується податковими органами у випадку невиконання платником податків податкової вимоги в добровільному порядку.

На відміну від судового порядку, який застосовується в багатьох країнах, стягнення майна в Україні відбувається в адміністративному порядку.

Строки давності. Податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку надання податкової декларації, а у випадку, коли така податкова декларація була надана пізніше – в день її фактичного надання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а конфлікт, що стосується такої декларації, не підлягає розгляду ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Списання безнадійного податкового боргу є однією з підстав для припинення обов’язку зі сплати податку. Підлягають списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном "безнадійний" слід розуміти:

1) податковий борг, який фактично неможливо стягнути:

а) податковий борг платника, визнаного у встановленому порядку банкрутом, вимоги до якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю активів банкрута;

б) податковий борг фізичної особи:

– яку визнано в судовому порядку безвісно відсутньою або померлою, у випадку недостатності майна, на яке може бути накладено стягнення відповідно до законодавства;

– померлої, у випадку недостатності майна, на яке може бути спрямоване стягнення відповідно до законодавства;

в) податковий борг юридичної особи, що залишається непогашеним після її ліквідації.;

2) податковий борг, стягнення якого фізично можливе, але держава добровільно відмовляється від його стягнення:

а) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває в розшуку;

б) податковий борг юридичних і фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності;

в) податковий борг юридичних або фізичних осіб, який виник у результаті обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин, наприклад: стихії, дії суспільного ворога, оголошеної та неоголошеної війни, загрози війни, терористичного акту, блокади, революції тощо;

г) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону.

У випадку списання боргу органи стягнення відзивають розрахункові документи, які передбачають стягнення пені, штрафних санкцій і списаного безнадійного податкового боргу.

У випадках, пов’язаних з визнанням податкового боргу безнадійним у зв’язку із закінченням строку давнини або з форс-мажорними обставинами, платник податків звертається до органу контролю за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо органом контролю є податковий орган) з письмовою заявою, у якій вказуються суми податків, зборів, інших платежів, що підлягають списанню.

В інших випадках орган контролю самостійно здійснює процедури стосовно проведення списання безнадійного податкового боргу.

Питання для самоперевірки:

1. Що включає в себе адміністрування податкових зобов’язань?

2. Яка процедура взяття на облік платників податків?

3. Які є способи визначення суми податкових зобов’язань?

4. У чому полягає самостійне і несамостійне узгодження сум податкових зобов’язань?

5. Відстрочення та розстрочення податкового боргу.

6. Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога.

7. Які ви знаєте засоби забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів?

ТЕМА 5. СУТНІСТЬ І ЗАДАЧІ
ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

5.1. Сутність податкового контролю

5.2. Етапи проведення податкового контролю

5.3. Форми податкового контролю

5.4. Оформлення результатів документальної перевірки