Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту

 

Ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, визначає обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, які характеризують рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку підприємства тощо.

Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) фінансового менеджменту являє собою безперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень за всіма напрямами фінансової підприємства.

Інформаційна система фінансового менеджменту призначена не тільки забезпечувати необхідною інформацією управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі.

Зовнішні користувачі можуть використовувати лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства та його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіційній фінансовій звітності, яка надається підприємством.

Внутрішні користувачі, крім вищеназваної, використовують значний обсяг оперативної інформації про фінансову діяльність підприємства, що є комерційною таємницею.

Інформацію, яка забезпечує потреби фінансового менеджменту,'можна класифікувати за видами залежно від її джерела та призначення. До основних класифікаційних складових інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести:

- звітні та оперативні дані, зокрема баланс, форми 2 - 4 бухгалтерської звітності, статистичні та фінансові оперативні дані.

До цього виду інформаційного забезпечення можна віднести, крім даних відповідних форм офіційної бухгалтерської та статистичної звітності, також розроблені підприємством форми документів-носіїв оперативної інформації, а також накопичувані збірники усіх видів звітної інформації.

- нормативна та інструктивна інформація всіх рівнів (державна, регіональна, галузева).

Цей вид інформації включає законодавчо-правові та нормативно-методичні документи з питань фінансової діяльності, відповідні збірники інформаційних матеріалів.

- планово-прогнозна інформація.

Цей вид інформації охоплює: статистичні збірники (державні, регіональні, галузеві, відомчі) з питань фінансової діяльності, фінансових ринків, банківської діяльності; публікації з відповідних питань у періодичних виданнях; прогнозні дані, бюджети всіх рів


нів та їх проекти; курси валют у динаміці, біржову та банківську оперативну інформацію.

До цього виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести також дані інвестиційної інформації, зокрема результати порівняльної оцінки варіантів інвестиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або портфельних).

Носіями цієї інформації можуть бути довідки або прогнозні моделі трастових та інвестиційних компаній (у тому числі і банків) щодо управління портфелем цінних паперів, робочі розрахунки підприємства з питань планування та оцінювання ефективності інвестицій.

До планово-прогнозного виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна також віднести інформацію, яка використовується для складання бізнес-плану підприємства, зокрема всі види техніко-економічних розрахунків з цих питань, довідково-аналітичну інформацію.

Носіями такої інформації можуть слугувати відповідні форми бізнес-плану, поточний та перспективний фінансові плани підприємства.

- довідково-аналітична інформація.

До цього виду інформаційного забезпечення фінансового менеджменту можна віднести накопичувальну або різного роду разову інформацію, яка формується відповідними службами підприємства. Ця інформація включає, зокрема, різні аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснювальні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності з питань фінансово-господарської діяльності підприємства, а також накопичувальні аналітичні збірники, таблиці, форми, макети, бізнес-довідки з різних аспектів фінансів підприємства.

До цього виду інформації належать довідково-аналітичні матеріали, які формуються фінансовою та іншими службами підприємства регулярно, з певною періодичністю, та ті, які готуються одноразово, на певні запити керівництва підприємства, вищестоящої організації або ж зовнішніх користувачів.

Інформаційним забезпеченням фінансового менеджменту має бути бухгалтерська звітність за формами 1- 4, тобто баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал підприємства, а також оперативні дані з фінансово-господарської діяльності підприємства.

Дані бухгалтерської звітності та фінансової інформації підприємства дають змогу: аналізувати за відповідні періоди стан і тенденції управління фінансами підприємства, складати фінансові плани та фінансові прогнози діяльності підприємства на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу; формувати бюджети доходів і витрат підприємства з різних елементів його фінансово-економічної діяльності; контролювати стан фінансових комерційних і виробничих операцій підприємства; розробляти на основі аналітичних оцінок рекомендації щодо фінансового оздо­ровлення підприємства, поліпшення формування і використання його фінансових ресурсів.

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту дає змогу, зокрема, оцінити стан управління активами і пасивами підприємства, визначити ефективність управління власним капіталом підприємства і всіма його майновими засобами, виявити в ході такого оцінювання резерви поліпшення майнового стану підприємства і спрогнозувати відповідні тенденції в цих процесах у майбутніх періодах.

На основі інформаційних даних з фінансового управління під­приємством також оцінюються його взаємовідносини з банківськими установами, іншими кредиторами, партнерами, інвесторами. Таке оцінювання дає можливість підприємству розробити заходи щодо поліпшення банківських відносин, оптимізації взаємовідносин з інвесторами та кредиторами, з’ясувати ефективність різних варіантів інвестиційних проектів, доцільність виплати дивідендів та прийняти на підставі перелічених даних виважені фінансово-управлінські рішення.

Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту також використовується для оцінки ефективності фінансових угод підприємства.

На підставі аналізу інформаційних даних щодо фінансового менеджменту можна зробити висновок, чи дотримуються підприємство та його партнери умов здійснення фінансових операцій.

До фінансових функцій бізнесу, що виконуються на основі зазначених вище інформаційних даних, належать також ведення й оцінювання фінансової звітності, оцінювання виконання прийнятих рішень у галузі фінансів, складання бюджетів формування та використання фінансових ресурсів.

Прийняття ефективних рішень у галузі управління фінансовою діяльністю підприємства неможливе без досконального знання даних бухгалтерської та фінансової звітності.

Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки надання звітної інформації вона може втратити своє значення.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінювання результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства.

Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників— фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками капіталу та розподілу прибутку власникам (у вигляді процентів, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципу автономності підприємства.

Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція відображається у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання процентів за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине па показники фінансової звітності.

Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу без­перервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності і залишатиметься таким надалі (принаймні протягом наступного звітного періоду).

Принцип періодичності припускає поділ діяльності підприємства на певні періоди (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності. За П(С)БО 1 звітний період становить календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою.

Принцип відображення у звітності за періодом нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються, і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов’язані з виплатою або отриманням грошових коштів, а й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень.

П(С)БО 1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути також повною, з огляду на її важливість для користувача та витрати, пов’язані з отриманням цієї інформації. Тому фінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів, а крім того, містить примітки, які дають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі для користувачів фінансової звітності події, які відбулися після дати складання балансу (наприклад, оголошення дивідендів за акціями).

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку у такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність фінансових звітів.

Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, якою підприємство повинно керуватися постійно під час складання фінансових звітів, про будь-які зміни у цій політиці та вплив таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів. Адже користувачі дістають можливість визначати відмітні риси різних підходів до бухгалтерського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які вико­ристовуються одним і тим самим підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

За П(С)БО 1 підприємство висвітлює свою облікову політику у примітках, описуючи принципи оцінки та методи обліку щодо окремих статей звітності. Підприємство має право вибору того чи іншого рішення, приймає ці рішення самостійно.

Що ж стосується змін облікової політики, то в П(С)БО 6 визначено:

- коли можливі такі зміни;

- що не вважається зміною облікової політики;

- як зміни облікової політики впливають на показники фінансових звітів;

- які примітки слід подавати у разі змін облікової політики.

Цілий ряд господарських операцій, таких як погашення сумнівної заборгованості, визначення можливого строку корисного використання основних засобів тощо, характеризуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Під час складання фінансових звітів застосовується принцип обачності, яким передбачається, що активи або дохід не повинні бути завищені, а зобов’язання чи витрати — занижені.

Принцип єдиного грошового вимірювача передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися збалансувати всі перелічені принципи у такий спосіб, щоб досягти якісних характеристик фінансової звітності.

Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості у процесі формування інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, простоти побудови, зіставності, ефективності.

Значимість, яка показує, наскільки залучена інформація впливає на результати фінансових рішень, насамперед у процесі формування фінансової стратегії підприємства, розроблення цілеспрямованої політики з окремих аспектів фінансової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів.

Повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування і прийняття оперативних управлінських рішень з усіх питань фінансової діяльності підприємства.

Своєчасність, яка характеризує відповідність інформації в її потребі за період використання. Окремі види інформативних показників використовуються в незмінному якісному виразі лише один день (наприклад, курс іноземних валют, окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші — місяць, квартал.

Достовірність, яка показує, наскільки інформація, що формується, адекватно відображає реальний стан і результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове середовище, нейтральна відносно всіх категорій потенційних користувачів та як її можна перевірити.

Простота побудови, відповідність певним стандартам та доступність для розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена.

Зіставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними суб’єктами господарювання. Така зіставність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.

Ефективність, яка означає, що витрати на залучення окремих інформативних показників не повинні перевищувати ефект, який буде отриманий у результаті їх використання під час підготовки і реалізації відповідних управлінських рішень.

Склад системи інформаційного забезпечення фінансового ме­неджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом та ступенем диверсифікації фінансової діяльності.

Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту – функціональний комплекс, що забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних оперативних управлінських рішень з усіх аспектів фінансової діяльності підприємства

Конкретні показники системи інформаційного забезпечення формуються за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інформації. У розрізі кожної з цих груп джерел вся сукупність показників, які включаються в інформаційну систему фінансового менеджменту, підлягає попередній класифікації.

А. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел, поділяється на чотири групи (рис. 2.1).

Б. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із внутрішніх джерел, поділяється на три групи (рис. 2.2).

 

 

 


Рис. 2.1. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел

Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи служить основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішньої фінансової середи функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів та капіталу, здйсненн інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту).

Формування системи показників цієї групи основані на даних державної статистики.

Показники, що входять до складу цієї групи підрозділяють на 2 блоки.

В першому блоці – «Показники макроекономічного розвитку» - є наступні основні інформативні показники, що використовуються в процесі управління фінансами підприємства:

А) темп росту внутрішнього валового продукту та національного доходу;

Б) об’єм емісії грошей в даному періоді;

В) грошові доходи населення;

Г) вклади населення в банках;

Д) індекс інфляції;

Е) облікова ставка центрального банку.

В другому блоці – «Показники галузевого розвитку» - є наступні оснвні інформативні показники за галуззю, до якої належить підприємство:

А) об’єм виробленої продукції, його динаміка;

Б) загальна вартість активів підприємства, тому числі оборотних;

В) сума власного капіталу підприємства;

Г) сума валового прибутку підприємства, в тому чисі за основною діяльністю;

Д) ставка оподаткування прибутку за основною дільністю;

Е) ставка податку на добавлену вартість та акцизного сбору на продукцію, що випускають підприємства галузі;

Ж) індекс цін на продукцію галузі в даному періоді.

Показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінчеських рішень в галузі формування портфелю довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових інвестицій, залучення кредитів, валютних операцій та де-яких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи основується на публікаціях періодичних комерційних видань, фондової та валютної біржі, а також на відповідних джерелах інформації.

Показники, що входять до другої групи підрозділяються на ри блоки.

В першому блоці – «Показники, що характеризують кон’юнктури окремих сегментів фондового ринку» - є наступні інформативні дані:

А) види основних фондових інструментів (акцій, облігацій), що обертаються на біржевому та небіржевому фондовому ринках;

Б)ціни, що котируються пропозиції та попиту основних фондових інструментів;

В) об’єми та ціни угод за основними видами фондових інструментів;

Г) загальний індекс динаміки цін на фондовому ринку.

В другому блоці – «Показник, що характеризують конюнктуру окремих сегментів кредитного ринку» - є наступні інформативні показники:

А) кредитна ставка окремих комерційних банків, що диференціюється за строками надання фінансового кредиту;

Б) лізингова ставка за видами активів, що лізингується;

В) депозитна ставка окремих комерційних банків, що диференціюється за вкладами до звернення та строковими вкладами.

В третьому році – «Показники, що характеризують кон’юнктуру окремих сегментів валютного ринку» - є наступні інформативні показники:

А) офіційних курс окремих валют, якими оперує підприємство в процесі зовнішньоекономічної діяльності;

Б) куср купівлі – продаж аналогічних видів валют, встановлений комерційними банками.

Показники, що характеризують діяльність контрагентів та конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття оперативних управлінчеських рішень за окремими аспектами формування та використання фінансових ресурсів. Джерела формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів в пресі, відповідні рейтинги за основними результативними показниками діяльності, а також платні бізнес – довідки, що надаються окремими інформаційними компаніями

Нормативно – регулюючі показники. Система цих показників враховується в процесі підготовки фінансових рішень, пов’язаних з особливостями державного регулювання фінансової діяльності підприємства. Ці показники формуються, як правило, в розрізі двох блоків: «Нормативно – регулюючі показники за різними аспектами фінансової діяльності підприємства» та «Нормативно – регулюючі показники за питаннями функціонування окремих сегментів фінансового ринку». Джерелом формування показників цієї групи є нормативно – правові акти, що приймаються різними органами державного управління.

 
 

 

 


Рис.2.2. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із внутрішніх джерел

Показники фінансової звітності підприємства. Система інформативних показників цієї групи широко використовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Вона застосовується в процесі фінансового аналізу, планування, розробки фінансової стратегії та політики за основними аспектами фінансової діяльності, дає найбільш агреговане уявлення про результати фінансової діяльності підприємства.

Перевагою показників цієї групи є їх уніфікованість, так як вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку; чітка регулярність формування; високий ступінь надійності.

В той ж час інформаційна база, що формується на основі фінансового обліку має й певні недоліки, основними з яких є: відображення інформативних показників лише за підприємством загалом; низька періодичність розробки; використання лише вартісних поазників.

Показники, що входять до складу цієї групи підрозділяються на три основних блоки.

В першому блоці є показники, що відображаються в «Балансі підприємства». Цей баланс має 2 основних розділи – «Актив» та «Пасив».

У складі Активу балансу відображаються показники настуних трьох розділів: 1) внеоборотні активи; 2) оборотні активи; 3) витрати майбутніх періодів.

У складі Пасиву баланса є показники наступних п’яти розділів: а) власний капітал; б) забезпечення майбутніх витрат та платежів; в) довгострокові обов’язки; г) поточні обов’язки; д) доходи майбутніх періодів.

В другому блоці є показники, що відображаються у «Звіті про фінансові результати» підприємства. Цей звіт включає показники за наступними трьома розділами: 1) фінансові результати; 2) елементи операційних витрат; 3) розрахунок показників прибутковості акцій.

В третьому блоці є показники, що відображаються у «Звіті про рух грошових коштів» підприємства. Цей звіт побудований у розрізі наступних розділів: 1) рух коштів в результаті операційної дільності; 2) рух коштів в результаті інвестиційної діяльності; 3) рух коштів в результаті фінансової діяльності.

Показники управлінського обліку підприємства. Система цієї групи показників використовується для поточного та оперативного управління практично усіма аспектами фінансової діяльності підприємства, а в найбільшому ступені – в процесі фінансового забезпечення операційної його діяльності.

Цей вид обліку отриує розвиток у зв’язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, що дозволяє істотно доповнити фінансовий облк. Він являє собою систему обліку всіх необхідних показників, що формують інформаційну базу оперативних управлінчеських рішень.

В процесі побудови системи інформаційного забезпечення управління фінансовою діяльністю управлінчеськй облік повинен формувати групи показників, що відображають об’єм діяльност, суму та склад витрат, суму та склад отриманих доходів. Ці групи показників формуються в процесі управлінського обліку зазвичай за наступними блоками:

А) за сферами фінансової діяльності підприємств;

Б) за регіонами діяльності;

В) за центрами відповідальності.

Управлінський облік формується індивідуально на кожному підприємстві і повинен в першу чергу підкорятися задачам інформативного забезпечення процесу оперативного управління фінансовою діяльністю.

Нормативно – планові показники, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства. Ці показники використовуються в процесі поточного та оперативного контролю за ходом здійснення фінансової діяльності. Вони формуються безпосередньо на підприємстві за наступними двома блоками:

А) система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства. В цю систему включаються нормативи окремих видів акивів підприємства, нормативи співвідношення окремих видів активів та структури капіталу;

Б) система планових показників фінансового розвитку підприємства. До складу показників цього блоку включається вся сукупність показників поточних та оперативних фінансових планів всіх видів.

Система інформаційних показників першої групи широко вико­ристовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Зокрема, ці показники широко застосовуються у процесі фінансового аналізу, фінансового планування та прогнозування, фінансового контролінгу, а також у процесі розроблення фінансової стратегії і тактики розвитку підприємства, організації та управління фінансовою діяльністю підприємства, при визначенні основних напрямів фінансової політики розвитку підприємства.

 
 


Рис. 2.3. Показники, що характеризують загально-економічний розвиток країни

Рис. 2.4. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів


Рис.2.5. Показники, що характеризують кон’юнктуру фінансового ринку


Рис. 2.6. Нормативно-регулюючі показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

Формування показників другої групи здійснюється на базі даних фінансового обліку підприємства.

Характерною ознакою цієї групи є їх уніфікованість, оскільки вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку. Це дає змогу, у свою чергу, широко використовувати типові технології, моделі та алгоритми фінансових розрахунків за окремими аспектами формування і використання фінансових ресурсів підприємства. Крім того, уніфікованість цих показників дає можливість порівнювати їх із аналогічними підприємствами за галузевою та іншими ознаками, а також порівнювати фактичні і нормативні значення основних оцінбчних показників. Це умож­ливлює систематичний пошук резервів поліпшення фінансового стану та фінансового оздоровлення підприємства.

Формування системи показників цієї групи здійснюється за даними управлінського обліку й оперативними даними.

Використання всіх зазначених показників, що походять із зовнішніх і внутрішніх джерел, дає змогу створити на підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних фінансових рішень, так і на ефективне поточне управління фінансами підприємства.

Фінансова інформація використовується для обґрунтування фінансових рішень. Ефективне її використання передбачає обізнаність фінансових менеджерів зі змістом внутрішньої та зовнішньої фінансової інформації, а також з фінансовою термінологією.

Фінансова інформація являє собою дані бухгалтерського обліку, який об’єднує фінансовий бухгалтерський облік та управлінський бухгалтерський облік.

У сукупності дані бухгалтерського обліку складають зовнішнє і внутрішнє інформаційне забезпечення фінансового менеджменту.

У фінансовому бухгалтерському обліку відображаються результати минулої фінансової діяльності підприємства. Ці дані використовуються зовнішніми споживачами, які перебувають у партнерських стосунках з підприємством, зокрема інвесторами, кредиторами.

У даних управлінського бухгалтерського обліку міститься фінансова інформація, яка спрямована на вирішення підприємством фінансових питань у перспективному періоді. Така інформація використовується фінансовими менеджерами підприємства для прийняття стратегічних і тактичних фінансових рішень, прогнозування фінансових показників на майбутній період, оптимізації фінансової діяльності підприємства у перспективі.






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 86; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.117 сек.