Капітал та масштаби підприємства

Відповідно до масштабів діяльності підприємництво поділяють на мале, середнє та велике. Мале підприємництво — це самостійна (за рахунок власних коштів) систематична інноваційна діяльність громадян-підприємців та малих підприємств на власний ризик з метою отримання підприємницького доходу. Малі підприємства — це організаційно-економічний вид підприємств, які згідно ст. 1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, кваліфікуються за показником чисельності зайнятих (до 50 осіб) з градацією за сферами діяльності та обсягу господарського обороту (до 500 тис. євро). Однак при визначенні малого підприємства, слід також виділити такі якісні критерії як правова незалежність, єдність права власності та безпосереднього управління фірмою, безпосередній характер відносин між господарем та робітником; повна відповідальність за результати господарювання; невеликий ринок збуту, сімейне віддання справою тощо. Таким чином, суб’єктом малого підприємництва може бути лише самостійний господарюючий суб’єкт.

Ключовим елементом зовнішнього середовища малого підприємництва є великий бізнес. Так, один з відомих американських вчених у галузі управління та економіки А. Чандлер зазначає, що “...центром економічного зростання, починаючи з останньої чверті XIX сторіччя і по сьогоднішній день, у всіх провідних країнах світу були і залишаються капітало- та наукомісткі галузі, такі, як нафтова, хімічна промисловість, металургія автомобілебудування, електротехніка. У цих галузях економічний розвиток визначає відносна невелика кількість компаній... Саме великий бізнес зробив Німеччину найбільшою промисловою державою першої половини XX ст., США — найбільш розвиненою країною 20-60-х років, Японію — лідером останніх десятиліть”. Важливо те, що великий бізнес має величезний потенціал підтримки малих фірм, який реалізується через широкий спектр форм господарської інтеграції. Відомі російські вчені-економісти зазначають, що “...економіка західних країн базується на двох засадах — на великих організаційно-господарських структурах, з одного боку, та малому бізнесі, з іншого. Перша надає їй стабільності й керованості, відкриває шлях до великомасштабної реалізації науково-технічних новацій; друга створює конкурентне середовище, забезпечує виробництву гнучкість та індивідуалізацію.

В українському законодавстві нема чітко визначеного терміну та критеріїв середнього підприємства. Найчастіше термін середнє підприємство застосовують разом з терміном мале підприємство.

Світовий досвід господарювання свідчить, що мале, середнє та велике підприємництво не взаємовиключають, а доповнюють одне одного. Найважливішою складовою ринкової економіки має бути існування та взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, оптимальне співвідношення їх.