Організація процесу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт

Для більшості виробничих підприємств найрізноманітніших галузей народного господарства після закінчення основного технологічного процесу, що пов'язаний із виготовленням продукції, виникає необхідність в організації доставки її майбутньому споживачеві. В процесі доставки продукція, або вантаж, перевозиться від вантажовідправника до вантажоотримувача, тобто виконується транспортний процес. На початку і при закінченні транспортного процесу перевезення вантажу виконується один із найбільш важких видів допоміжних робіт - операції по навантаженню та розвантаженню.

Таким чином, навантажувально-розвантажувальні операції є невідєїмним елементом транспортно-технологічного процесу доставки вантажу.

Виконуючи перевезення вантажу кожний автомобіь виконуї певну роботу, яка може бути виражена у переміенні деякої кількості вантажу на відстань між пунктами відправки (в яких виконується навантаження) та пунктами призначення (в яких автомобіль розвантажується). Сукупність таких елементів транспортного процесу, як навантаження вантажу на автомобіль, пробіг автомобіля з вантажем та його розвантаження, представляють собою одну їздку автомобіля з вантажем.

Тривалість однієї їздки автомобіля складається із часу, витраченого на виконання кожного із названих вище елементів транспортного процесу:

Величину тривалості однієї їздки можна представити таким чином:

tе = tдв + tпр, / 1 /

де tпр - загальний час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, год;

tдв - загальний час руху автомобіля, год.

Операція навантаження або розвантаження включає такі елементи:

- очікування;

- маневрування;

- безпосередньо навантаження або розвантаження;

- оформлення документів.

Таку послідовність у часі виконання процесу навантаження-розвантаження рухомого складу можна представити таким чином:

tпр = tож+tм+tп+tр+tод, год / 2 /

Час tп+tр - це власне час навантаження-розвантаження автомобіля.

Цей час коливається у межах від 25 до 40 % від загального часу простою рухомого складу під операціями навантаження-розвантаження, tпр.

Очікування навантаження або розвантаження виникає з двох причин:

- із-за поганої організації роботи, коли вантажовідправник не готовий до відправки вантажу, а вантажоотримувач - до його прийому;

- із-за обмеженої пропускної здатності навантажувально-розвантажувальних пунктів та випадковості процесу переміщення вантажу.

Маневрування викликане необхідністю подання автомобіля на пост навантаження або розвантаження (на склад, під кран, екскаватор і т.і.).

Безпосередньо навантаження - це переміщення вантажу на рухомий склад; розвантаження - звільнення рухомого складу від вантажу. Ці операції включають і такі супутні елемени, як зав'язування чи розв'язування вантажу, відкриття або закриття борту автомобіля, накриття вантажу брезентом та зняття його, очищення кузова від останків вантажу та т.і.

Оформлення документів передбачає заповнення шляхового листа та товарно-транспортної накладної.

Загальна тривалість часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням tпр встановлюється Єдиними тарифами на перевезення вантажів автомобільним транспортом і залежить від таких факторів:

- вантажопідйомності автомобіля;

- способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;

- властивостей вантажу;

- типу рухомого складу;

- виду перевезень вантажу.

Окрім основних елементів, операції навантаження-розвантаження включають і додаткові: зважування і перелік вантажу, виконання лабораторних аналізів і т.і. Для них встановлюються додаткові норми часу.

Тривалість простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням впливає на продуктивність рухомого складу Ргод та собівартість перевезень вантажу Sт. Залежність цих двох показників від часу простою автомобіля під навантаженням розвантаженням може бути представлена графічно.

Аналіз цих залежностей показує, що із збільшенням часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням зростає собівартість перевезення 1 тонни вантажу та зменшується годинна продуктивність рухомого складу.

Проблема підвищення продуктивності автомобіля зобов'язує звертати увагу на поведінку автомобіля, як під час руху, так і під час простою під навантаженням-розвантаженням.

Якщо провести аналіз формули годинної продуктивності автомобіля, буде зрозуміло, що із зменшенням часу їздки tе збільшується величина годинної продуктивності Ргод рухомого складу. Скорочення часу їздки (при постійній її довжини) може бути досягнуто двома шляхами: за рахунок підвищення швидкості руху (дякуючи цьому зменшиться час руху автомобіля tдв), та за рахунок прискорення навантажувально-розвантажувальних операцій і скорочення загальної тривалості простою автомобіля у пунктах відправлення та прибуття (при цьому зменьшиться час простою під навантаженням-розвантаженням tпр).

Підвищення швидкості руху автомобіля досягається в результаті:

- удосконалення його конструкції;

- поліпшення дорожніх умов;

- підвищення кваліфікації водія та його майстерності.

Однак умови експлуатації можуть складатися таким чином, що вирішальна роль належатиме скороченню тривалості простою під операціями навантаження-розвантаження. Це стає очевидним, якщо прослідкувати взаємозв'язок часу їздки та довжини їздки. Якщо відстань між постачальником та споживачем досить велика, то величина часу руху tдв буде більшим доданком у виразі для визначення величини тривалості однієї їздки , аніж величина часу простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням tпр. І навпаки, при виконанні перевезень на невеликі відстані, час простою під навантаженням-розвантаженням може у декілька разів перевищувати час руху автомобіля.

Із сказаного вище випливає, що проблема підвищення продуктивності, пов'язана із скороченням тривалості простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням у пунктах відправлення та прибуття вантажу, залежить від ефективності виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, тобто від виконання їх більш швидкими темпами і за більш короткі строки. А це досягається при умові організації виробничого процесу, транспортного процесу та навантажувально-розвантажувальних робіт на належному рівні.