Основні системи управління запасами.

У загальному випадку графічно витрачання (зменшення) запасів може бути представлене у вигляді ступінчастої лінії. Сходинок за період часу t може бути багато, тому ступінчата лінія на графіку замінюється плавною кривою.

Якщо провести класифікацію запасів по часу обліку, це дозволить виділити різні кількісні рівні запасів.

Максимально бажаний запас – визначає рівень запасу, економічно доцільний при даній системі управління запасами. Це орієнтовний рівень, який можна перевищувати. У різних системах управління максимально бажаний запас використовується як орієнтир під час розрахунку обсягу замовлення.

Imax

Максимально бажаний запас

Граничний рівень запасу

Гарантійний (страховий) запас t

Рис.6.2.

Граничний рівень запасу використовується для визначення моменту часу для наступного замовлення.

Гарантійний (чи страховий) запас призначений для безперервного функціонування у випадку непередбачуваних обставин.

Поточний запас відповідає рівню запасу у будь-який момент обліку. Він може співпадати у різні моменти часу із максимально бажаним запасом, граничним рівнем запасу, гарантійним або страховим запасом.

Але у системах управління запасами поруч із зменшенням запасів з часом t постійно відбувається їх поповнення. Оптимальне управління запасами потребує отримання відповіді на два основних запитання:

1. Коли треба замовити нову партію?

2. Скільки при цьому треба замовити матеріальних ресурсів?

Для відповіді на два базових запитання існує дві основні (базові) системи управління запасами. Такими системами являються:

1. Система управління запасами із фіксованим розміром (обсягом) замовлення або Q-модель. Часто можна зустріти таку назву – “модель економічного розміру замовлення”

2. Система управління запасами із фіксованим інтервалом часу (періодом) між замовленнями або Р-модель. Ще її називають “модель періодичного контролю”.

Вищеназвані системи розроблені для ідеальної ситуації, коли виконуються наступні припущення:

- відсутні відхилення від запланованих показників поставок та використання запасів;

- запаси споживаються рівномірно;

- поповнення запасу відбувається миттєво, як тільки його рівень досягає мінімальної величини.

Система управління запасами із фіксованим розміром замовлення передбачає здійснення чергового замовлення у момент, коли поточний рівень запасу досягає граничного рівня.

Imax		ΔI1= ΔI2= ΔI3= ΔI4
t1	t2	t3	t4	t5	t6	t

Рис.6.3.

Сама назва говорить про основний параметр системи. Це – розмір замовлення. Він є суворо фіксованим і не міняється ні при яких умовах системи. Тому визначення розміру замовлення виступає першим завданням, яке повинно бути вирішеним при роботі із даною системою управління запасами. Змінною величиною виступає інтервал часу між замовленнями.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє у цьому випадку забезпечувати потреби на час імовірної затримки поставки. Величина граничного рівня запасу розраховується таким чином, що надходження замовлення відбувається у момент зниження поточного запасу до гарантійного рівня.

Якщо поповнення запасу до його максимальної величини I_max відбувається через точно фіксовані періоди часу і не залежить від функції розходу, то такий вид управління запасами називається періодичним і графічно його представлено на рисунку 6.4. Інша назва – система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. У цій системі змінною величиною виступає саме розмір замовлення.

Imax		t1 = t2 = t3 = t4 = t5 = t6
t1	t2	t3	t4	t5	t6	t

Рис.6.4.

При комбінованому виду управління запаси поповнюються від мінімального до максимального рівня через чітко зазначені проміжки часу. Це, звичайно, ідеальна, теоретична ситуація. Час поставки у цьому випадку буде рівним нулю. Гарантійний запас також має тенденцію до нуля.