Інноваційна орієнтація школи і система управління її розвитком

Типи інноваційної поведінки шкіл

Як показує практика, школи по-різному адаптуються до змін у середовищі своєї діяльності. Одні (і таких більшість) реагують лише тоді, коли не реагувати вже не можна, їх реакція завжди запізніла. Вони не прогнозують майбутніх змін, орієнтуються в основному на існуючі вимоги й умови. Такий тип поведінки називають реактивним(чи пасивно-пристосувальним).

Інші школи прагнуть зрозуміти тенденції змін і здійснити випереджальну реакцію на них, їх поведінка за своїм типом є активною.По-справжньому інноваційні школи завжди випереджають свій час. Щоб реалізувати активний тип поведінки, школа повинна вивчати і прогнозувати зміни в освітніх потребах, її керівники повинні розуміти загальні тенденції розвитку освіти, прослідковувати появу педагогічних нововведень та ін.

Однак, у тому, як школи активно адаптуються до змін середовища, також спостерігаються істотні розходження. Вони виявляються:

· по-перше, у тому, чи орієнтується школа тільки на зміни всередині (у цьому випадку її поведінку можна назвати активно-пристосувальною)або ж вона прагне змінювати і своє оточення (такий тип поведінки називають активно-адаптуючим);

· по-друге, у ступені інтеграції реалізованих проектів змін. В одних школах нововведення здійснюються незалежно одне від одного. Кожен інноваційний проект орієнтований на зміну якоїсь частини школи, і передбачається, що сума позитивних змін в окремих частинах призведе до позитивних змін результатів роботи школи в цілому.

Відносно незалежна реалізація окремих інноваційних проектів може призводити до позитивних змін у результатах роботи школи, але може породжувати і непогодженість нововведень на різних ступінях освіти. Така стратегія інноваційних змін може бути названа частковою.

Але існують школи, керівники яких прагнуть гармонізувати різні нововведення й орієнтувати їх на досягнення загального результату. Вони прогнозують, як зміняться вимоги до освіти в перспективі, розробляють проект майбутнього школи на середньострокову (2-3 року) чи навіть більш довгострокову перспективу, визначають, де, що і коли буде потрібно змінити в процесі руху до бажаного майбутнього, забезпечують узгодження зв'язків між різними новов­веден­нями. Ці школи реалізують системнустратегію інноваційних змін.

Інноваційна орієнтація школи і система управління її розвитком

У залежності від обраної стратегії інноваційної поведінки, управлінська система школи повинна реалізовувати різні функції, використовувати різноманітні методи і мати адекватну будову.

Управління розвитком школи –частина управлінської діяльності, в якій за допомогою планування, організації, керівництва і контролю процесів розробки й освоєння нововведень, забезпечується цілеспрямованість і організованість діяльності колективу школи з нарощування освітнього потенціалу, і, як наслідок, підвищення якості освіти.

Найбільш загальними функціями управління розвитком школи є: планування, організація, контроль інноваційної діяльності колективу і керівництво нею.

 
 

 


Рис. 1. Структура функцій управління розвитком школи

Об'єктом управління виступає інноваційна діяльність колективу школи. В залежності від того, де здійснюється ця діяльність, розрізняють: нововведення в початковій, основній, повній освіті, в управлінні господарською діяльністю школи.






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1088; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.009 сек.