Логістична система як складова економічної кібернетики
Визначення логістичної системи можна трактувати двояко: з кібернетичної та з економічної точок зору. Найбільш розповсюджене визначення логістичної системи на базі загальної теорії систем і кібернетики звучить так:
Логістична система – адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує логістичні функції і логістичні операції; складається, як правило, із декількох підсистем і має широкі зв’язки із зовнішнім середовищем. |
Адаптивна система – система, що може самопристосовуватися та зберігає працездатність при непередбачених змінах властивостей управляємого об’єкту, цілей управління або оточуючого середовища шляхом зміни алгоритмів функціонування чи пошуку оптимального стану.
Вхідні параметри | Виробничий процес | Вихідні параметри | |||
Зворотній зв’язок |
Рис.3.1.
Узагальнене визначення логістичної системи із економічної точки зору:
Логістична система – це складна організаційно завершена економічна система, яка складається із елементів-ланок логістичної системи (ЛЛС), взаємозв’язаних у єдиному процесі управління матеріальними та супутніми потоками. |
У якості логістичних систем (ЛС) можна розглядати промислове, посередницьке або торгівельне підприємство (НАЙМЕНША З МОЖЛИВИХ ЛС!), інфраструктуру економіки міста, країни або цілої групи країн. Будь-яка ЛС складається із сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини.
Головним у логістичній системі є системний підхід, що включає проектування і структурування системи з метою найбільш ефективного використання простору і часу, при організації руху матеріальних і інформаційних потоків. Виконання вимог реалізується через створення ефективних логістичних систем, що охоплюють постачання, виробництво і збут, усі питання транспортування і складування.ї
Структурно ЛС складається із логістичних ланцюгів, мереж, каналів. Ланцюги в свою чергу складаються із ЛЛС. |
Назвемо ланкою логістичної системи (ЛЛС) деякий економічно і (або) функціонально відособлений об’єкт, який не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі аналізу або синтезу ЛС, який виконує свою локальну цільову функцію, що зв’язана певними логістичними активностями (операціями).
ЛЛС можуть бути трьох основних типів: генеруючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки, перетворюючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки, і поглинаючі матеріальні і супутні їм інформаційні і фінансові потоки. Є і змішані ЛЛС. Давайте придумаємо приклади:
- Генеруюча ЛЛС;
- Перетворююча ЛЛС;
- Поглинаюча ЛЛС.
У якості ланок логістичної системи (ЛЛС) виступають підприємства – постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства та їхні структурні підрозділи, збутові, торгівельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні і експедиційні підприємства, підприємства інформаційно-комп’ютерного сервісу біржі, банки і інші.
Логістична система формується із декількох підсистем, глибоко інтегрованих між собою і з зовнішнім середовищем. Всі підсистеми логістичної системи діляться на дві категорії :
- функціональні підсистеми (виробнича, транспортна, складська);
- забезпечуючі підсистеми (інформаційна, правова, кадрова).
У логістичну систему в якості основних складових частин входять: транспортування, складування і збереження, вантажно-розвантажувальні роботи, пакувальні і маркірувальні роботи, управління виробничими запасами, обслуговування виробництва, інформаційний зв'язок і контроль, кадри.
Транспортування, як частина логістичної системи, визначає:
– знання характеристик і техніко-експлуатаційних особливостей усіх видів транспорту, тому що від цього залежить доцільність використання даного виду транспорту під перевезення конкретного товару;
– забезпечення схоронності вантажу в дорозі;
– дотримання транспортного і загальногромадянського законодавства;
– необхідність оформлення транспортної, а іноді і супровідної документації;
– ефективну експлуатацію транспортного устаткування;
– дотримання графіків і розкладу руху;
– розрахунок і облік витрат на транспортування і т.д.
Складування і збереження, як частина логістичної системи, визначає:
– роль і значення складського господарства в питаннях доставки товару;
– месцезнаходження і порядок експлуатації складів;
– конструктивні особливості і техніко-експлуатаційні можливості складських помешкань;
– методи і засоби збереження;
– схеми використання складського простору;
– форми використання тієї або іншої складської техніки і устаткування в організації складських робіт;
– виписку складської, супровідної і товаророзподільчої документації і т.д.
Вантажно-розвантажувальні роботи вирішують питання:
– застосування різноманітних методів і засобів проведення названих робіт;
– вибору засобів механізації робіт;
– використання вантажних місць і вантажного устаткування й ін.
Упаковка і маркірування, як елементи логістики, вирішують завдання:
– вибору характеру тари, упаковки і маркірування при організації доставки товару;
– безпеки і цілості товарів на складі й у дорозі;
– визначення розмірів, форм і технічних вимог до упаковки і маркірування, що забезпечують цілісність вантажу при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах і складуванні;
– вплив упаковки на загальні витрати функціонування логістичної системи та ін.
Логістика управління виробничими запасами займається питаннями:
– розрахунку запасів і їхнього стосунку до конкретно виконуваних операцій;
– визначенням економічно обгрунтованої величини поставки;
– процедурами контролю за запасами;
– питаннями забезпечення гарантійного запасу;
– вартістю виробничих запасів;
– аспектами ушкодження і морального старіння продукції.
Логістика по обслуговуванню виробництва слугує для того, щоб не просто задовольняти попит і потреби виробничих структур, але і згладжувати невідповідності попиту і наявності ресурсів усередині логістичної системи.
Інформаційний зв'язок і контроль складається з двох підсистем :
– інформаційної, що забезпечує інформаційний зв'язок;
– контролюючої, що забезпечує контроль виконання логістичних операцій і функцій
Потенціал логістики дозволяє реалізувати цільові установки як підприємства, так і галузі (відомства) в рамках їхньої місії, яка є стратегічним фактором в умовах посилення конкуренції. В цьому плані логістичну місію за кордоном часто трактують як правило “семи R-s” або логістичний мікс (по аналогії з маркетинговим міксом “4-Р-s”). За аналогією при перекладі на українську мову його можна назвати правилом “7-Н”: “забезпечення наявності необхідного продукту в необхідній кількості і необхідної якості у необхідному місці у необхідний час для необхідного споживача з найменшими витратами” («ensuring the availability of the right product in the right quantity and the right conditions, at the right place, at the right time, for the right customer, at the right costs»).
В правилі “семи R-s” відображені суттєві риси логістичної місії організації бізнесу, ключовими із яких є якість, час і затрати.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1655;