Етапи розвитку логістики як наукової дисципліни і як господарської діяльності

У генезисі логістики ХХ в. деякі зарубіжні і вітчизняні учені виділяють такі три історичних етапи:

- Дологістичний період (з початку ХХ ст. до 1950-х років);

- Період класичної логістики (1950-1970 рр.);

- Період неологістики (з початку 1980-х років і до нашого часу).

На початку дологістичного періоду (а це перші роки ХХ ст.) управління матеріальним розподіленням носило фрагментарний характер. Транспорт і матеріально-технічне забезпечення (постачання) розглядалися як дві окремі сфери діяльності, не пов’язані одна з одною. Координація дій різноманітних підрозділів підприємств була недостатньою, і транспортна служба зовсім не була фавориткою, вона скоріш “Попелюшка” для підприємства.

У цей період відбувалося формулювання передумов становлення логістичної концепції, інструментів зниження загальних витрат і управління матеріальними потоками.

Саме на цей час припадає період розвитку нерельсового вантажного транспорту – удосконалюються та здешевлюються вантажні автомобілі, вантажні літаки. Так створюються передумови до вибору, до оптимізації перевезень. Підприємства та фірми отримують можливість вибрати найефективніший, тобто найдешевший чи найвигідніший спосіб доставки чи отримання вантажів.

У цей же час внаслідок тих самих змін у технічному оснащенні розвиваються спеціалізовані фірми-перевізники. І знов підприємству можна вибирати – мати власний парк автомобілів чи звертатися до спеціалістів.

До того ж спеціалізовані перевізники пропонують і значний перелік супутніх платних послуг. Перелік проблем розширюється – а паралельно зростає роль управлінців перевезенням вантажів. Вони починають контролювати вантажні рахунки, упаковку, експедирування вантажів, завантажувально-розвантажувальні роботи та багато чого іншого.

Період класичної логістики, початок якого припав на 60-і роки, характеризується, у першу чергу, тим, що на підприємствах замість дискретної оптимізації перевезень стали створюватись відділи логістики. Це був період становлення концепції фізичного розподілення як складової частини маркетингу, період розвитку теорії та практики логістики, пошуків нових шляхів зниження витрат у виробництві і розподіленні, розвиток комп’ютерних інформаційних технологій як засобу зниження витрат.

Не можна не відмітити, що логістика з’явилася на арені світової економіки дуже і дуже вчасно. Важливість розвитку і застосування логістики у 60-ті роки і пізніше пояснюється рядом причин, серед яких виділимо дві основні.

Перша причина – розвиток конкуренції, викликаний переходом від ринку продавця до ринку покупця.

До початку 60-х років у країнах із розвиненою ринковою економікою виробники і споживачі продукції не надавали серйозного значення створенню спеціальних систем, що дозволяють оптимізувати управління матеріальними потоками. Виробництво, оптова і роздрібна торгівля працювали без тісного ув'язування один з одним. Випущені товари, так чи інакше, потрапляли до кінцевого споживання. Система управління процесами товароруху була слабкою. Реальних зв'язків між різноманітними взаємозалежними функціями логістики не було. Така неувага до сфери управління матеріальними потоками пояснювалася тим, що основний потенціал конкурентноздатності створювався в цей період за рахунок розширення і удосконалювання виробництва.

Проте до початку 60-х років резерви підвищення цього потенціалу безпосередньо у виробництві були істотно вичерпані. Це викликало необхідність пошуку нетрадиційних шляхів створення конкурентних переваг. Реакцією суб'єктів, що господарюють, стало винайдення та використання маркетингу, як найбільш гнучкої і витонченої політики виробництва і збуту товарів і послуг. Але вже незабаром стало очевидним, що один маркетинг не в змозі вирішити всіх проблем: досягти оптимальних результатів можна лише, використовуючи маркетинг у "комплекті" із логістикою.

Підприємці стали приділяти все більше уваги не самому товару, а якості його постачання. Поліпшення роботи в сфері розподілу, не вимагаючи таких додаткових капітальних вкладень, як, наприклад, освоєння випуску нового товару, однак було спроможне забезпечити високу конкурентноздатність постачальника за рахунок зниження собівартості і одночасно підвищення надійності поставок.

Використовуючи принципи логістики, постачальники можуть гарантувати поставку точно в термін потрібної кількості товару необхідної якості і представляють для споживача набагато більшу цінність, ніж постачальники, що подібних гарантій надійності не забезпечують.

Таким чином, конкурентноздатність суб'єктів, що застосовують логістику, забезпечується за рахунок:

– різкого зниження собівартості товару;

– підвищення надійності і якості постачань (гарантовані терміни, відсутність браку, можливість поставки дрібними партіями і т.п.).

Друга причина, що пояснює необхідність застосування логістики в економіці – енергетична криза 70-х років.

Підвищення вартості енергоносіїв змусило підприємців шукати методи підвищення економічності перевезень. Причому, ефективно вирішити цю задачу лише за рахунок раціоналізації роботи транспорту неможливо. Тут необхідних погоджені дії всіх учасників сукупного логістичного процесу.

Можливість застосування логістики в економіці обумовлена сучасними досягненнями науково-технічного прогресу. У результаті НТП створюються і починають широко застосовуватися різноманітні засоби праці для роботи з матеріальними та інформаційними потоками. З'являється можливість використовувати устаткування, що відповідає конкретним умовам логістичних процесів. При цьому ключове значення для розвитку логістики грає комп'ютеризація управління логістичними процесами.

Створення і масове використання засобів обчислювальної техніки, поява стандартів для передачі інформації забезпечило потужний розвиток інформаційних систем як на рівні окремих підприємств, так і тих, що охоплюють великі території. Стало можливим здійснення моніторингу усіх фаз руху продукту – від первинного джерела сировини через усі проміжні виробничі, складські і транспортні процеси аж до кінцевого споживача. При цьому виникає можливість зниження витрат на транспортування, збереження, упаковування і т.д. за рахунок заміни транспортування надлишкових матеріалів транспортуванням інформації про них. Витрати ж на логістичні процеси достатньо значні: у кінцевій вартості товару вони досягають 70%. І так поступово світова економіка прийшла до наступного етапу у розвитку логістики.

Початком чи серединою 1980-х років можна датувати новий період у розвитку логістики – період неологістики, чи логістики другого покоління (Комп’ютеризація, ІНТЕРНЕТ, ЄС, глобалізація економіки – все це є фоном для розвитку неологістики).

Деякі автори цей період поділяють у свою чергу на два наступні:

1) 80-ті роки – період розвитку і застосування логістики у практиці, пошуку шляхів зниження витрат у виробництві і дистрибуції (розподілі) на основі концепції бізнес-логістики, поширення логістичних систем, філософії загального управління якістю і промислової логістики.

2) 1990 – т.ч. – період інтеграції логістичних функцій фірми і її логістичних партнерів у так називаний повний логістичний ланцюг: “закупівля – виробництво – дистрибуція – продажі” для досягнення мети бізнесу з мінімальними витратами; управління поряд із матеріальними також і супутніми інформаційними потоками, створення міжнародних логістичних систем, логістики як одного з найважливіших стратегічних інструментів у конкурентній боротьбі.

У розвинутих країнах світу концепція логістики остаточно сформувалася наприкінці 80-х років як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не “новою філософією управління” та “третім шляхом раціоналізації”. Для таких заяв є важливі причини. У країнах Західної Європи біля 98% часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення (здебільшого на зберігання). Власне на виробництво товару витрачається лише 2% сумарного часу, а на транспортування – 5%. Такі значні часові проміжки просто не можуть обійтися без зайвих витрат (втрат часу, грошей, якості і т.д.).

Пошук шляхів скорочення витрат йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшенням маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, споживачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків. Концепція інтеграції цих процесів і дістала назву “логістика”.