Основні підходи до розуміння логістики як сфери діяльності підприємства

 

В період 50-х – 60-х років можна виділити три концепції і відповідно три підходи до створення та функціонування відділів логістики. Відрізняться ці три підходи:

- по-перше, сферою застосування компромісів;

- по-друге, різними критеріями оптимізації.

Область дії компромісів при першому підході складали витрати на окремі логістичні операції одного підприємства, а критерієм чи цільовою функцією був мінімум загальних витрат на матеріальне розподілення. При збільшенні витрат на деякі логістичні операції можна отримати значне зниження витрат на інші і в результаті звести до мінімуму витрати на функціонування всієї логістичної системи.

Перший підхід не дає можливості врахувати вплив попиту – цього дуже важливого для будь-якого підприємства фактору. Причому мається на увазі не тільки попит зовнішній, а і попит внутрішній. У результаті такого аналізу поступово відбувається перехід до іншого критерію оптимізації – отримання максимального прибутку підприємства від логістичних операцій. Областю дії компромісів при такому підході стали одночасно і витрати, і попит.

Таблиця 2.1.

Перший підхід Другий підхід Третій підхід
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРОМІСІВ (ОБЛАСТЬ ДІЇ КОМПРОМІСІВ)
Окремі логістичні операції Логістичні операції + попит Внутрішні логістичні операції + міжфірменні логістичні операції
КРИТЕРІЙ ОПТИМІЗАЦІЇ (ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ)
Мінімізація загальних витрат на логістичні операції Отримання максимального прибутку підприємства від логістичних операцій Отримання максимального прибутку від логістичних операцій всіх підприємств – учасників логістичного процесу

 

Будь-яке підприємство не живе на ринку саме по собі. У будь-якої фірми є конкуренти, і є клієнти і постачальники – надійні партнери. Добрі стосунки між контрагентами створюються поступово і надовго. Акцент на внутрішньофірмові функції та внутрішньофірмові переваги і неувага до аналогічних функцій власних контрагентів обмежував інтереси останніх. Тому наприкінці періоду класичної логістики знову відбулися зміни у її концепції. Критерієм оптимізації системи управління розподіленням став максимальний прибуток від логістичних операцій всіх учасників логістичного процесу. Область дії логістичних компромісів розширилася і на міжфірмові стосунки.

Логістичні системи повинні створюватися та управлятися виходячи із загальної цілі – досягнення максимальної ефективності роботи всього підприємства, – таким є нинішній концептуальний підхід до розвитку систем логістики. Тому увага стала фокусуватися на міжфункціональних компромісах підприємства, включаючи власне виробничі та інші нелогістичні підрозділи. Критерієм такого підходу стала мінімізація витрат всього підприємства.

Часто спроба максимально знизити витрати за рахунок будь-якого елемента може призвести до більш високих загальних витрат. Наприклад, невисокі витрати на транспортування вантажів можуть виявитися дорогою і невигідною справою для підприємства в цілому. Такий стан речей виникає тоді, коли транспортний підрозділ приносить у жертву швидкість та надійність доставки для зменшення витрат. Інтереси різних відділів підприємства завжди відрізняються (вони і не можуть бути однаковими). Спеціалісти відділу логістики, як менеджери по управлінню матеріальними потоками, повинні зайняти компромісну позицію та спробувати знайти і втримати оптимальний баланс витрат, запасів та якості обслуговування.

Таблиця 2.2

Підрозділи Рівень бажаних запасів Переваги Недоліки
Фінансовий відділ Низький Для підвищення показників обіговості запасів Зниження рівня надійності роботи підприємства
Відділ зберігання запасів Низький Зменшення витрат на зберігання Зниження рівня надійності роботи підприємства
Виробничий відділ Високий Для забезпечення рівня поставок Збільшення витрат на зберігання
Відділ маркетингу Високий Для збільшення долі ринку Збільшення витрат на зберігання
Транспортний відділ Великі обсяги вантажів Для зниження витрат транспортування та для знижок за великі обсяги Збільшення обсягів складських запасів і у постачальника, і у клієнтури

 

При традиційній організації керування на підприємстві виділяються спеціальні підрозділи, що займаються конкретним видом логістичної діяльності, наприклад, постачанням, перевезеннями, складуванням, збутому й ін. Логістичне керування в цьому випадку стає фрагментируваним, породжує безліч проблем. У кожного підрозділу на підприємстві існують власні цілі, об'єктивно обумовлені специфікою й пріоритетами його конкретної діяльності. Наприклад, відділ постачання шукає надійних постачальників, транспортний відділ прагне до повного завантаження транспортних засобів, відділ збуту зацікавлений у швидкому реагуванні на попит, виробництво зацікавлено в безперебійній роботі, відділ складування намагається знизити запаси й т.д.

Всі ці мети самі по собі безсумнівно важливі для ефективного функціонування кожного підрозділу окремо, але по об'єктивних причинах вони, як правило, конфліктують між собою. Наприклад, склад прагне зменшити запаси ресурсів з метою економії коштів, що може приводити до дефіциту сировини, матеріалів, що комплектують і т.п. Виробництво прагне працювати без дефіциту, що приводить до простою встаткування й робітників, до зриву поставок ГП. Відділ постачання зможе прагне скоротити свої витрати шляхом більше рідкого розміщення замовлень, але в більших розмірах. Але це підвищує обсяг запасів, витрат на їхнє зберігання й коштів, зв'язаних у складуванні. У результаті кожна логістична сфера підприємства підвищує ефективність власної діяльності на шкоду ефективності інших сфер і, саме головне, на шкоду загальної ефективності роботи підприємства.

Перелічимо основні недоліки фрагментированной логістики усередині підприємства:

1. конфлікт цілей різних підрозділів одного підприємства;

2. утрудняється й уповільнюється обмін інформацією між підрозділами;

3. погана координація діяльності різних підрозділів;

4. зайві запаси всіх видів;

5. відсутність інформації із загальних логістичних витрат і як наслідок відсутність можливості керування ними;

6. зниження ефективності діяльності підприємства.

7. На практиці інтегрувати всю логістику в рамках підприємства досить важко з кількох причин:

8. велика розмаїтість різних видів логістичної діяльності, логістичних операцій;

9. географічний розкид різних підрозділів підприємства;

10. відсутність фахівця, що має потрібні знання, ентузіазм, здатності й авторитет;

11. відсутність загальних систем контролю й неприступність інтегрованої інформації.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Логістика як новий напрям в організації руху товару у сфері виробництва, обігу, інформації.

2. Історія виникнення та розвитку логістики.

3. Наведіть декілька відомих визначень логістики, порівняйте їх і визначте загальні елементи, що притаманні цим визначенням.

4. Що є об’єктом вивчення логістики?

5. Які задачі ставить і вирішує логістика як наука?

6. В чому проявляється взаємодія (інтерфейс) менеджменту, маркетингу і логістики?

7. Охарактеризуйте еволюцію розвитку логістики.

 

Література: [1, 3, 5, 6, 8, 9, 11]

 






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1666; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.015 сек.