Логістичний ланцюг. Ланки логістичного ланцюга

 

Наступне важливе поняття – логістичний ланцюг. Це поняття використовують для того, щоб уявити шлях, яким переміщується матеріальний потік.

Логістичний ланцюг (ЛЛ) – це лінійно упорядкована множина ланок логістичної системи (ЛЛС) – виробників, дистриб’юторів, складів загального користування, які здійснюють логістичні операції по доведенню матеріального зовнішнього потоку від однієї логістичної системи до іншої або до кінцевого споживача.

Синонімами цього терміну в англомовній літературі з логістики є логістичний канал (logistical channel), канал розподілу (distribution channel). В Німеччині досить поширеним є саме термін логістичний ланцюг (die logistische Kette).

Простіше кажучи, логістичний ланцюг – це шлях, по якому проходять товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача. ЛЛ об’єднує постачальника, виробника і споживача, найчастіше має складну структуру і закінчується або операцією складування (зберігання) або передачею права власності на товар.

Найпростіший випадок – логістичний ланцюг складається із постачальника і споживача. Розглянемо приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає в себе підприємство-виробника готової продукції, споживача (покупця) і логістичного посередника – перевізника, який доставляє товар від виробника до споживача.

 

Виробник готова Перевізник готова Споживач
Продавець продукція продукція Покупець
    Інформаційний і    
 
 

  фінансовий потоки    

Рис.3.2.

 

У логістичному ланцюгу виділяються наступні основні ланки:

- Постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

- Зберігання продукції, сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

- Виробництво товарів або послуг;

- Розподілення, в тому числі відправка товарів зі складів готової продукції;

- Споживання готової продукції.

Принципова схема логістичного ланцюга зображена на рисунку.

 

Постачальник   Виробник   Посередник   Споживач
     
Зворотний інформаційний потік Зворотний інформаційний потік Зворотний інформаційний потік
     
Матеріальний потік Матеріальний потік Матеріальний потік
     
Супроводжувальний інформаційний потік Супроводжувальний інформаційний потік Супроводжувальний інформаційний потік
     
Підтвердження надходження вантажів. Взаємні розрахунки. Підтвердження надходження вантажів. Взаємні розрахунки. Підтвердження надходження вантажів. Взаємні розрахунки.

Рис.3.3.

 

В реальному житті виникають складні логістичні ланцюги із взаємозв’язаними ланками, і ці ланки можуть об’єднувати декілька логістичних ланцюгів. Чому реальні ЛЛ мають складну структуру?

- по-перше, на кожному етапі товароруху існує велика кількість посередників;

- по-друге, майже кожному виробництву властива багатоасортиментність матеріальних ресурсів, які використовуються у виробництві товарів, а значить, кожне підприємство повинно мати велику кількість постачальників;

- по-третє, кожне підприємство має власні розгалужені мережі розподілення.

 

3.3.Характеристики макро- і мікрологістики.

 

ЛС діляться на дві великі групи: мікро- і макрологістичні. У середовищі бізнесу логістика являє собою щонайменше дворівневу ієрархічну систему, що містить мікро- і макрорівні. На макрорівні (у зовнішньому середовищі) логістика розглядається як середовище економіки, що додає вартості товарам і послугам у контексті розвитку всієї економіки, а також забезпечує міжфірменні зв'язки в рамках національного і міжнародного господарства. Другий аспект логістики, розглянутий на макрорівні – це її роль і місце, а головне, вплив на розвиток всієї економіки країни.

Роль логістики в процесі створення доданої вартості.

Існують чотири основних типи економічної корисності, що добавляють вартість до ціни товарів і послуг:

Ÿ додана вартість, пов'язана з процесом виробництва. У області логістики даний тип доданої вартості – це вантажно-розвантажувальні роботи, сортування, упаковування, розфасовування і т.д.

Ÿ додана вартість, пов'язана з процесом переміщення продукції. Логістика бере участь у створенні даного типу доданої вартості в першу чергу, організуючи і забезпечуючи транспортування товарів.

Ÿ додана вартість, пов'язана зі споживанням продукції. Логістика бере участь у створенні даного типу доданої вартості через ефективне управління товарними запасами і товарними потоками, сприяючи тому, щоб товари виявилися б у потрібному місці в обумовлений час.

Ÿ додана вартість, пов'язана зі зміною власності на товар. Логістика бере участь у цьому процесі, сприяючи маркетинговій діяльності компанії, тим самим сприяючи просуванню і збуту товарів на ринках.

На мікрорівні розглядається вплив логістичних операцій на діяльність конкретно окремо взятої компанії (внутрішньофірмове середовище). У цьому контексті місія логістики буде розглядатися з погляду тих конкретних переваг, що можуть принести фірмі правильно побудована логістична система. І, по-друге – будуть розглянуті специфічні чинники, що впливають на витрати компанії, пов'язані зі здійсненням логістичних операцій.

Значення логістики у внутрішньофірмовому середовищі полягає в її здатності:

Ÿ сприяти росту конкурентних переваг компанії і тим самим впливати на процес збільшення вартості виготовленою компанією продукції

Ÿ сприяти скороченню витрат, у першу чергу власне витрат логістики, а також витрат компанії в цілому.

Логістичні системи у свою чергу поділяються на дві основні групи: мікрологістичні і макрологістичні системи. Відповідно існують поняття “мікрологістика” і “макрологістика”.

Макрологістика розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами і займається вирішенням питань, пов’язаних із:

– аналізом ринку постачальників і споживачів,

– визначенням загальної концепції розподілення,

– розміщенням складів на полігоні обслуговування,

– вибором виду транспорту і транспортних засобів,

– організацією транспортного процесу,

– раціональних напрямів матеріальних потоків та багато інших задач.

У монографічній вітчизняній та російській літературі макрологістичні системи класифікуються за такими ознаками:

– за територіальною ознакою відрізняють міські, регіональні, міжрегіональні логістичні системи;

– за об’єктивно-функціональною ознакою виділяють макрологістичні системи відомчі, галузеві, міжгалузеві, торгівельні, військові, транспортні;

– за рівнем глобалізації – державні (транснаціональні), міждержавні (міжнародні) та міжконтинентальні.

Прикладом створення макрологістичної системи може бути регіональна система оптимізації транспортних потоків, яка вирішує завдання оптимізації маршрутів, переключення перевезень із одного виду транспорту на інший.

Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною.

Мікрологістика вивчає та вирішує локальні питання управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньому рівні, у рамках окремих ланок і елементів логістики. Мікрологістичні системи призначені для управління і оптимізації матеріальних, інформаційних, фінансових потоків у процесі виробництва, постачання або збуту.

Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми.

Виділяють три види мікрологістики:

Ÿ пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);

Ÿ виробнича;

Ÿ логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча).

Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність логістичного інформаційного потоку (надходження даних про матеріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з наступною видачею готової інформації).

Отже, сферами мікрологістики є:

– виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;

– переробка вантажів, що транспортуються: управління запасами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажнорозвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

– маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

– споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажнорозвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух матеріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси. Виробнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різноманітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.

Всередині виробництва такі системи повинні вирішувати наступні задачі:

– ефективного використання матеріальних ресурсів;

– зменшення чи оптимізації запасів матеріальних ресурсів;

– прискорення обертаємості оборотного капіталу підприємства;

– зменшення основного виробничого часу;

– управління запасами у системі збуту;

– оптимізація роботи технологічного транспорту.

Поза виробництвом зовнішні мікрологістичні системи вирішують задачі по управлінню і оптимізації матеріальних та супровідних потоків від джерел виникнення до пунктів призначення.

 






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2478;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2020 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.01 сек.