Поняття логістики. Визначення логістики

Логістична діяльність включає в себе транспортування, складування, обробку матеріалів, захисну упаковку, контроль запасів, вибір місцезнаходження виробництва і складів, замовлення на виробництво продукції, прогнозування попиту, маркетинг, обслуговування споживачів.

Основним об’єктом дослідження та управління у логістиці завжди був і залишається матеріальний потік. Згідно вузького підходу логістика визначається як управління товарорухом – всіма фізичними операціями по доставці товарів від постачальника до споживача.

У межах більш широкого підходу наголошується на багатоаспектності поняття “логістика”. При цьому різноманітні автори акцентують увагу на окремих функціях. Найбільше розповсюдження отримали такі аспекти логістики:

- Управлінський аспект логістики зводиться до планування, управління і контролю матеріального та інформаційного потоків.

- З економічної точки зору логістику трактують як діяльність, спрямовану на отримання з мінімальними витратами необхідної кількості продукції, у необхідний період часу, в зумовленому місці.

- У відповідності із оперативно-фінансовим аспектом трактування логістики дається виходячи із часу розрахунків партнерів по угоді та діяльності, пов’язаній з товарорухом.

У 90-ті роки на Заході став активно використовуватися розширений підхід до логістики та об’єкту її вивчення. У сферу логістики потрапили не тільки інформаційні і фінансові потоки, які є супутніми матеріальному, але і потік сервісу (послуг). Згідно одному з поглядів, об’єктом дослідження та управління у логістиці може бути будь-який економічний потік, наприклад, потік трудових ресурсів.

Таким чином, на даному етапі об’єктами дослідження логістики являються матеріальний, інформаційний, фінансовий та сервісний потоки, а також потік трудових ресурсів.

Основними видами логістики різні автори називають такі – закупівельна логістика, виробнича логістика, збутова (маркетингова) логістика, транспортна логістика, інформаційна (комп’ютерна) логістика (рис.2.1).

Рис.2.1.

Серед найважливіших задач логістики називаються такі:

- Розробка обґрунтованих пропозицій, що сприяють досягненню найбільшої ефективності підприємства, зростання його ринкової частки й одержанню переваг перед конкурентами;

- Створення інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків;

- Забезпечення механізму розробки завдань і стратегій в області управління виробництвом і розподілом продукції;

- Взаємна відповідність матеріальних і інформаційних потоків;

- Контроль над матеріальним потоком і передача інформаційних і фінансових даних про нього в єдиний центр;

- Розробка засобів управління операціями руху товарів;

- Встановлення норм стандартизації напівфабрикатів, упаковки і визначення обсягів виробництва, транспортування і складування.

В літературі використовуються поняття “функціональні області” та “функції”. Ю.М.Неруш виділяє наступні функціональні області логістики:

- Запаси (зберігання запасів у виробника або ближче до споживача);

- Транспорт (перевезення вантажів від постачальника до споживача, з підприємства на склад, зі складу на склад, доставка від складу до споживача);

- Складське господарство (розміщення та використання складських приміщень для зберігання матеріалів);

- Інформація (передавання замовлень, вимог про відвантаження, транспортування, підтримання рівня запасів);

- Планування і контроль матеріальних потоків у процесі виробництва.

У класифікації А.Н.Федорової виділено два види функцій у відповідності із сучасними задачами логістики:

1. Оперативні функції, пов’язані із безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва і розподілу:

1.1. функції у сфері постачання – управління рухом сировини, матеріалів, запасів готової продукції від постачальника до споживача, складу чи торгівельного закладу;

1.2. функції у сфері виробництва – управління запасами, контроль руху напівфабрикатів через стадії виробничого процесу, а також переміщення готової продукції на оптові склади та роздрібні ринки збуту;

1.3. функції управління розподілом – оперативна організація потоків кінцевої продукції від підприємства-виробника до споживачів.

2. Координаційні функції – координація попиту, який пред’являє ринок, і пропозиції на товар, яку висуває підприємство:

2.1. виявлення та аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних процесів та фаз виробництва;

2.2. аналіз ринків, на яких діє підприємство, прогнозування попиту;

2.3. обробка даних про замовлення та потреби клієнтури;

2.4. оперативне планування.

З визначення поняття логістики випливають наступні основні операції, що є наслідком покладеної на неї місії:

– перевезення товарів або організація перевезення;

– встановлення ціни перевезення (тарифна політика);

– визначення вимог до упаковки і власне здійснення пакувальних робіт;

– вантаження, розвантаження, перевантаження або організація цих робіт;

– формування і управління запасами;

– облік і обробка замовлень на здійснення робіт, пов'язаних з логістикою;

– забезпечення належного рівня задоволення потреб клієнтури у відношенні операцій, що стосуються логістики;

– прогнозування обсягів робіт, пов'язаних із логістичними операціями;

– організація і забезпечення доставки сировини і напівфабрикатів, що закуповуються;

– організація і забезпечення доставки готової продукції на склади або в роздрібну мережу;

– організація і забезпечення розміщення товарів на виробничих складах і підприємствах;

– організація і забезпечення переміщення продукції в рамках внутрішнього виробничого циклу підприємства;

– ведення претензійної роботи з операцій, пов'язаних із логістикою;

– контроль за витратами, пов'язаними зі здійсненням операцій з логістики;

– моніторинг операцій з логістики і виявлення засобів і методів удосконалювання операцій;

– інформація клієнтурі про всі етапи і процеси руху товару і здійснення логістичних операцій.