Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства

 

В умовах дефіциту ресурсів, що склалися в Україні, проблеми ефективного розподілу та використання ресурсів підприємств виходять на одне з перших місць. Основним інструментом для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства в умо­вах нестабільної економіки є оцінка й аналіз ділової активності суб'єкта господарювання, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити результативність господарсько-фінансової діяльності під­приємства та визначити перспективи його розвитку. Від об'єктивності та точності оцінки й оптимізації ділової активності підприємства залежить якість важливих та відповідальних управ­лінських рішень, які дають змогу не пристосовуватися до змін на ринку, а активно реагувати та впливати на ринкову ситуацію, що постійно змінюється.

Оцінка ділової активності передбачає визначення результа­тивності діяльності суб'єкта господарювання шляхом застосу­вання комплексної оцінки ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, що формують оптимальне співвідно­шення темпів зростання основних показників, а також зумовлю­ють проміжні та кінцеві результати діяльності.

Метою аналізу ділової активності підприємства є розраху­нок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього.

Альтернативність цілей аналізу ділової активності підприємства визначають не тільки функціональні обов'язки управлінського пер­соналу підприємства різних рівнів. Вона залежить також від цілей, які ставлять перед собою зовнішні користувачі інформації.

Цілі дослідження досягаються в результаті вирішення низки аналітичних завдань. До них відносять:

1) аналіз виробничо-господарської ситуації, що склалася на підприємстві в попередні періоди його функціонування, оцінка її відповідності рівням ділової активності;

2) діагностика бізнес-середовища підприємства, виявлення ос­новних факто­рів впливу на зміни рівнів ділової активності суб'єкта господарю­ва­н­ня за період, що досліджується;

3) аналіз темпів зростання основних результативних показни­ків; з'ясування причин їх відхилення від ідеальної моделі залеж­ностей, що існують між ними;

4) оцінка ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів;

5) визначення резервів підвищення ефективності виробництва та розробка оптимальних заходів їх використання з метою під­вищення ділової активності підприємства.

Оскільки результати аналізу ділової активності є підґрунтям та вагомою складовою в розробці заходів щодо забезпечення результативної діяльності суб'єкта господарювання, доцільно при оцінці його стану виділити рівні ділової активності та при­таманні їм виробничо-господарські ситуації, що зумовлюють певні результати фінансово-господарської діяльності підпри­ємства.

В умовах нестабільної економіки виділяють такі рівні ділової активності:

1) високий (достатній);

2) середній (задовільний);

3) низький (незадовільний).

Слід зазначити, що кожному рівню ділової активності відпо­відає характерна виробничо-господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової актив­ності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб'єкта господарювання при яких формується стійка тенденція підвищення темпів зрос­тання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень діло­вої активності якого відповідає середньому і визначається г господарських умов та чинни­ків, при яких формуєть­ся тенденція до погіршення стану підприємства та спостеріга­є­ться нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової актив­ності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негатив­ну тенденцію оціночних показників ділової активності та погро­жують підприємству банкрутством.

Визначення проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану ділової активності викликає необхідність термінового регулювання виробничо-господарської діяльності через прийняття оперативних управлінських рішень. Характеристику рів­нів ділової активності підприємства та способів їх підвищення наведено в табл. 10.1.

Оскільки вплив середовища на ділову активність підприємст­ва характеризується багатьма факторами, розглянемо дві к гру­пи, що відповідають складовим бізнес-простору. Так, до зовніш­ніх відносять фактори:

1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноеко­номічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції;

2) національні, що включають політичні, економічні, демо­графічні чинники;

3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники.

 

Таблиця 10.1

ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Рівень ділової активності Виробничо-господарська ситуація Характеристика рівня ділової активності Способи підвищення та стабілізації рівня ділової активності
Високий (достатній) Нормальна Стійкий фінансовий стан, ак­тивна інвестиційна та іннова­ційна політика, стійка тенден­ція зростання темпових показ­ників, підвищення рівня показ­ників ефективності викорис­тання ресурсів Підвищення якості продукції, розробка нових її ви­дів, постійний пошук резервів зниження витрат усіх видів сировини та матеріалів, періодичне оновлення виробничої бази на новій технологічній основі, за­стосування безвідхідних технологій, формування за­пасів виробничих і фінансових ресурсів відповідно до оптимально необхідних потреб підприємства, оптимізація структури джерел фінансування, раціональ­не їх розміщення в майні
Середній (задовільний) Проблемна Нестійкий фінансовий стан, інертне (епізодичне) здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності, нестійка динаміка зростання оціночних показни­ків, суттєве зниження рівнів показників ефективності ви­користання ресурсів Нейтралізація надмірно великих залишків запасів то­варно-матеріальних цінностей, реалізація продукції, що не користується попитом, за демпінговими ціна­ми, дослідження ринкового середовища, аналіз влас­них позицій і конкурентів, скорочення тривалості виробничо-комерційного циклу за рахунок неви­правданої тривалості основних його етапів, забезпе­чення ритмічної та злагодженої роботи підприємст­ва; ліквідація простоїв обладнання, збоїв у поста­чанні, постійне здійснення аналізу ділової активності на всіх рівнях, розробка й прийняття управлінських рішень з урахуванням результатів аналізу
Низький (незадовіль­ний) Кризова Кризовий фінансовий стан, від­сутність інноваційної діяльності, звужений тип виробництва, стій­ка негативна тенденція спаду оціночних показників, неефек­тивне використання ресурсів Локалізація ризикової ситуації відповідно до дже­рел її виникнення, зміна стилю управління в умо­вах кризової ситуації, експрес-аналіз ділової акти­вності, оперативне реагування на виникнення проблемної ситуації

 

До внутрішніх факторів відносять:

1) конкурентну позицію підприємства;

2) принципи діяльності;

3) ресурси та їх використання;

4) маркетингову ситуацію й політику;

5) фінансовий менеджмент.

Найбільш загальний перелік показників для оцінки внутрі­шньої ділової активності підприємства визначається наступною системою:

1) Абсолютних величин:

1.1 чистого доходу від господарської діяльності;

1.2 чистого прибутку;

1.3 активів;

1.4 основних засобів;

1.5 чисельності працівників;

1.6 чистих активів;

1.7 доданої вартості.

2) Відносних величин:

2.1 рентабельності: активів, чистих активів, чистого доходу, по­точних витрат;

2.2 продуктивності праці;

2.3 оплати праці за одну годину робочого часу;

2.4 капіталовіддачі;

2.5 витратомісткості чистого доходу.

Наведені показники дають різновекторну оцінку ділової активності, а для узагальнення аналітичних висновків вико­ристовують дослідження їх в динаміці і методи інтегральної оцінки.

Активність підприємства у зовнішньому економічному сере­довищі оцінюється за параметрами:

а) питомої ваги на ринку об'єктів господарської діяльності;

б) обсягів відносин з покупцями та постачальниками;

в) зовнішньоекономічного обороту;

г) доходів найманих працівників і власників;

д) інвестиційної привабливості.

Якісними параметрами ділової активності підприємства у зов­нішньому економічному середовищі можуть бути:

а) імідж підприємства (ділова репутація);

б) корпоративна соціальна відповідальність за зовнішніми і внутрішніми напрямами;

в) природоохоронна діяльність.

Рівень ділової активності підприємства оцінюється як за вели­чиною досягнутих показників, так і в стратегічному вимірі Роз­виток ділової активності дозволяє постійно підвищувати конку­рентоспроможність підприємства.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1379; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2020 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.033 сек.