Класифікація інвестицій

За об'єктами вкладення капіталу розрізняють два основних види інвестицій - реальні і фінансові.

Реальні (капіталообразуючі) - характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст матеріально-товарних запасів.

Фінансові - характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування, головним чином у цінні папери, з метою одержання доходу.

За характером участі в інвестиційному процесі розрізняють - прямі й непрямі інвестиції.

Прямі мають на увазі пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування й вкладення капіталу. Звичайно прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу в статутні фонди інших підприємств. Прямі інвестиції здійснюється в основному підготовленими інвесторами, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування й добре знайомі з механізмом інвестування.

Непрямі характеризують вкладення капіталу інвестора опосередковано, через посередників.

За відтворювальною спрямованістю розрізняють - валові, реноваційні й чисті інвестиції.

Валові характеризують загальний обсяг капіталу, інвестуємого у відтворення основних засобів і нематеріальних активів у певному періоді. В економічній теорії поняття ВІ зв'язується, як правило, із вкладенням капіталу в реальний сектор економіки. На рівні підприємства під цим терміном розуміють загальний обсяг інвестування.

Реноваційні характеризують обсяг капіталу, інвестуємого в просте відтворення основних засобів й нематеріальних активів. У кількісному вираженні реноваційні інвестиції прирівнюються до суми амортизаційних відрахувань.

Чисті характеризують обсяг капіталу, інвестуємого в розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. У кількісному вираженні чисті інвестиції являють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства.

Стосовно підприємства-інвестора розрізняють внутрішні і зовнішні інвестиції.

Внутрішні характеризують вкладення капіталу в розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора.

Зовнішні являють собою вкладення капіталу в реальні активи інших підприємств.

За періодом здійснення розрізняють - короткострокові й довгострокові інвестиції.

Короткострокові - до одного року.

Довгострокові - більше одного року. Основною формою довгострокових інвестицій підприємства є його капітальні вкладення у відтворення основні засобів.

За рівнем прибутковості розрізняють - високоприбуткові, середньоприбуткові, низькоприбуткові і неприбуткові інвестиції.

Високоприбуткові характеризують вкладення капіталу в проекти, очікуваний рівень інвестиційного прибутку по яких істотно перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку.

Приклад недоходної інвестиції - інвестиції для одержання екологічного або соціального ефектів.

За рівнем інвестиційного ризику - безризикові, низькоризикові, середньоризикові і високоризиковіінвестиції.

За рівнем ліквідності - високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні і неліквідні.

Високоліквідні можуть бути реінвестовані без втрат у строк до місяця (короткострокові фінансові інвестиції).

Середньоліквідні можуть бути реінвестовані в строк до шести місяців.

Низьколіквідні - від напівроку до року (інвестиційні проекти з застарілою технологією, акції маловідомих підприємств що не котуються на ринку.

Неліквідні - не можуть бути продані самостійно.

За формами власності - державні, приватні й змішані. По регіональних джерелах залучення капіталу - вітчизняні й іноземні.

За характером використання капіталу в інвестиційному процесі - первинні, реінвестиції й дезінвестиції.

Первинні характеризують використання знову сформованого для інвестиційних цілей капіталу за рахунок як власних, так і позикових ресурсів.

Реінвестиції являють собою повторне використання капіталу в інвестиційних цілях за умови попереднього його звільнення в процесі реалізації раніше обраних інвестиційних проектів, товарів або фінансових інструментів інвестування.

Дезінвестиції являють собою процес вилучення раніше інвестованого капіталу з інвестиційного обороту без наступного його використання в інвестиційних цілях (наприклад, для покриття збитків підприємства). Їх можна охарактеризувати як негативні інвестиції підприємства.

Рис. 1.1 - Основні ознаки класифікації інвестицій

Запитання для самоконтролю:

1. У чому полягає еволюція поглядів на економічну сутність інвестиції?

2. Чи відрізняються погляди на значення інвестицій в розвитку економіки з розвитком економічної думки?

3. У чому полягає сутність дослідження проблематики прирощення капіталу у меркантилістів? Як це пов'язано з природою інвестиційної діяльності?

4. Як розкриваються питання стимулювання державою припливу іноземних інвестицій в працях німецьких меркантилістів (камералістів)?

5. Чим характеризуються погляди А. Сміта та Д. Рікардо на природу інвестицій?

6. У чому сутність інвестиційної теорії Н. Сеніора?

7. Охарактеризуйте погляди Дж. Ст. Мілля та їх роль в розвитку інвестицій­ної теорії.

8. Чим зумовлений внесок К. Маркса в розвитку теорії інвестицій?

9. Яким проблемам інвестування присвячені наукові пошуки А. Маршалла?

10. У чому полягає сутність інвестицій у працях Дж. М. Кейнса?

11. Який внесок наукових здобутків І. Фішера у контексті розвитку теорії ін­вестицій?

12. В чому полягає економічна сутність інвестиції?

13. За якими ознаками класифікують інвестиції та які основні різновиди ви­діляються?

14. Як впливає співвідношення між інвестиціями та заощадженнями на макрорівні на розвиток країни?

Література: [1], [3], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14].