Перелік використаних та рекомендованих джерел

1. Архівознавство : підручник для студентів іст. ф-тів вищ. навч. закл. України / за заг. ред. Я.С. Калакури та І. Б. Матяш. – К. : КМ Академія, 2002. – С. 235-298.

2. Васильченко М. М. Архів як центр соціальної та наукової комунікації [Електронний ресурс] / М. М. Васильченко // Вісник ХДАК. – 2009. – Випуск 28. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhdak/2009_28/V28-2-04.pdf.

3. Васильченко М. М. Мас-медіа як канал соціальної комунікації архівних установ України [Електронний ресурс] / М. М. Васильченко // Вісник ХДАК. – 2010. – Випуск 29. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhdak/2010_29/V29-2-07.pdf.

4. Виконання державними архівами України генеалогічних запитів : метод. рекомендації / Держкомархів України, УНДІАСД ; упоряд. Н. М. Христова. – К., 2006. – 17, [3] с.

5. Калакура Я. С. Психолого-педагогічні засади архівного менеджменту [Електронний ресурс] / Я. С. Калакура // Архіви України. – 2011. – Вип. 1(272). – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_1_2011/4.pdf.

6. Калакура Я. С. Професійна етика архівістів та запобігання конфліктів: контекст менеджменту [Електронний ресурс] / Я. С. Калакура // Архіви України. – 2012. – Вип. 4(280). – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_4_2012/02.pdf.

7. Кисельова А. Електронна версія архівних фондів України в Інтернеті / А.Кисельова //Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвідомч. зб. наук. пр. – 2005. – Вип. 7. – С. 7–28.

8. Копаєва В. Концепція архівування «мережевої україніки» / В. Копаєва // Вісн. Кн. палати. – 2008. – №4. – С. 29-34.

9. Купченко В. Методична робота в архівах : вчора і сьогодні / Віра Купченко //Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвідомч. зб. наук. пр. – 2005. – Вип. 7. – С. 29–34.

10. Мага І. Архівний менеджмент: до питання рейтингування державних архівів [Електронний ресурс] / Мага Ірина // Студії з архівної справи та документознавства. – 2009. – Т. 17. – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Publicat/Studii/Studii_2009_17.pdf.

11. Меньківська Н. С. Інформаційна діяльність державних архівів [Електронний ресурс] / Н.С.Меньківська // Бібліоткознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – №3. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Bdil/2009-3/5.pdf.

12. Новохатський К. Організація доступу до документів Національного архівного фонду України та використання архівної інформації [Електронний ресурс] / Костянтин Новохатський // Архіви України. – 2008. – Вип. 3-4(261). – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_3_4_2008.pdf.

13. Основні правила роботи державних архівів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Law-base/Regulations/2004-02-3-pr.pdf.

14. Пристайко В. Поняття «архівна інформація» в контексті Концепції забезпечення національних інтересів України в архівній справі / Валерій Пристайко // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство : міжвідомч. зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 8. – С. 40–47.

15. Стрілець Н. О. Особливості зберігання електронних документів в архівних фондах / Н.О.Стрілець // Вісник ХДАК. – 2010. – Випуск 29. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhdak/2010_29/V29-2-08.pdf.

16. Хрестоматія з архівознавства : навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / упоряд. : Г.В. Боряк та ін. – К. : КМ Академія, 2003. – С. 334-397.

17. Христова Н. М. Архівна евристика: практичні аспекти [Електронний ресурс] / Н.М.Христова // Архіви України. – 2010. – Вип. 5(270). – Режим доступу : http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_2010/35.pdf.

[1] Бенефіції (лат. beneficium — благодіяння, лат. bene — добре, лат. facere — робити) – в ранньофеодальній Західній Європі (VIII—XII століть) форма умовного земельного користування. Надавалась князем або великим землевласником з умовою виконання одержувачем певних обов'язків, найчастіше військової служби. Бенефіція була дійсна до смерті одержувача або жалувателя.

[2] Ризниця – місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз), церковного начиння (священних посудин) та книг.

[3] Фасцикула (лат., пучок, зв'язка) – справа, яка складається з документів різного змісту, розміщених за їхніми реєстраційними номерами, і являє собою одну або кілька зв'язок.

[4] Скрипторій – майстерня у католицьких і деяких православних монастирях, де переписували рукописи книг.

[5] Рейхсляйтер – імперський керівник, вищий партійний функціонер, який керував однією із головних сфер діяльності Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії.

[6] Державна архівна служба України утворена відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". До 2010 р. установа називалась Державний комітет архівів України (Держкомархів).

[7] Страхова копія – копія документа, виготовлена для збереження його змісту на випадок пошкодження або втрати оригінала.

[8] Грошове оцінювання документів:

1) визначення архівними установами розцінок на документи з метою їх придбання та для страхування;

2) визначення розцінок на документи, що перебувають у недержавному володінні, в разі їхнього продажу.

[9] В основі поділу архівної україніки Геннадія Боряка лежить класифікаційна схема, розроблена американською дослідницею Патрицією Кеннеді Грімстед.

[10] Принцип пертиненції (приналежності, від латинського pertineo – належати, мати відношення, сприяти) – принцип об'єднання архівних документів у групи відповідно до предметних та інших ознак (крім ознаки походження), який використовувався при класифікації документів для організації зберігання їх до впровадження принципу походження.

[11] Реституція – 1) повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним; 2) повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави.

[12] Сигілографія – це спеціальна історична дисципліна, яка досліджує часову, державну, територіальну, відомчу, фамільну та особисту належність печаток.

[13] Фільтраційна справа – це досьє з матеріалами про людей, що були вивезені в роки Великої Вітчизняної війни з окупованих районів регіону для роботи на території Німеччини та інших країн, завойованих гітлерівськими військами. Це важливе джерело з історії остарбайтерів, яке тривалий час зберігалось у закритих архівах КДБ і лише в 1991 р. стало доступним для дослідників.

[14] Дублетність документної інформації – повторюваність документної інформації, що характеризується точним збігом текстів, звуків або зображень.

[15] Елементи архівного описування відповідно до Загального міжнародного стандарту архівного описування ISAD(G) (Стокгольм, Швеція, 19-22 вересня 1999 р.):

1. Блок ідентифікації: шифр; заголовок; дата; рівень описування; вміст та носій одиниці описування.

2. Блок контексту: назва утворювача; історія устрою/біографія утворювача; архівна історія; безпосереднє джерело надходження чи передачі.

3. Блок змісту та структура: межі та зміст; відомості про експертизу, утилізацію та термін зберігання; додаткові надходження; система впорядкування.

4. Блок умов доступу та використання: умови, що регулюють доступ; умови, що регулюють відтворення; мова документів/графічна система; фізичні характеристики та технічні вимоги; пошукові засоби.

5. Блок додаткових матеріалів: наявність та місце знаходження оригіналів; наявність та місце знаходження копій; одиниці описування, що мають відношення до основної; зауваження публікації.

6. Блок приміток: примітки.

7. Блок дескриптивного контролю: зауваження архівіста; правила та умови; дата описування.

[16] Оцифрування — це спосіб одержання і зберігання зображень у машиночитній формі. За допомогою сканера або цифрової фотокамери текст і зображення на паперовому носії перетворюється на подвійний цифровий код. Одержані дані зберігаються на магнітних або оптичних дисках.

[17] Ретроспективний – той, який містить розгляд минулих подій, звернений у минуле.

[18] МАРК-формат – формат машинного каталогізаційного запису.