Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат

Метою цього параграфу є вивчення можливостей підвищення ефективності функціонування складу, що відкриває поопераційний облік логістичних витрат.

Одна з основних задач логістики — керування витратами по доведенню матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Однак керувати витратами можна лише в тому випадку, якщо вони точно вимірні. Тому системи обліку витрат виробництва і обігу учасників логістичних процесів повинні виділяти витрати, що виникають у процесі реалізації функцій логістики, і формувати інформацію про найбільш значимі витрати, а також про характер їхньої взаємодії один з одним. При дотриманні названої умови з'являється можливість використовувати важливий критерій вибору оптимального варіанта логістичної системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

Однак слід зазначити, що поопераційний облік логістичних витрат дозволить оптимізувати матеріальні потоки в будь-якій логістичній системі.

Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі приведена на мал. 3.

Рис. 3. Принципова схема складу

Зробимо деякі пояснення до теми. Склад – це будинки, спорудиення і різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і збереження товарів, що надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпустки споживачу.

Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для збереження запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку — від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Тому в практиці має місце велика кількість видів складів. Сукупність робіт, що виконуються на різних складах, приблизно однакова. Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують наступні схожі функції:

¨ тимчасове розміщення і збереження матеріальних запасів;

¨ перетворення матеріальних потоків;

¨ забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Матеріальний потік — вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, розглянуті в процесі додатка до них різних логістичних операцій (розвантаження, навантаження, транспортування, укладання в тару і розпакування, укладання на збереження і т.п.) і віднесені до визначеного тимчасового інтервалу. На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік називають, як правило, вантажним потоком.

Вхідний матеріальний потік — матеріальний потік, що надходить на склад із зовнішнього середовища. Внутрішній матеріальний потік — матеріальний потік, утворений у результаті здійснення логістичних операцій усередині складу. Внутрішній потік складається з потоків на різних ділянках складу і, як правило, багаторазово перевищує вхідний потік. Вихідний матеріальний потік - матеріальний потік, що надходить зі складу в зовнішнє середовище. При збереженні запасу на складі за визначений період на одному рівні вихідний потік дорівнює вхідному.

Вантажообіг складу — загальноприйнята назва вхідного на чи склад вихідного зі складу матеріального потоку за відповідний період.

Розглянемо технологічний процес на складі.

Прибулий залізничним транспортом товар вивантажується з транспортного засобу на ділянці розвантаження (на рис. 3. - залізнична рампа).

Розрізняють вантажі, що прибули в робочий і неробочий час. Якщо розвантаження відбувається в неробочий час, тобто тоді, коли основний склад закритий, вантаж надходить у приймальну експедицію — приміщення, окреме від основного складу. Розвантажений у робочий час вантаж направляється в основне приміщення складу. При цьому деякі товари, наприклад, цукор у стандартних мішках, відразу переміщаються на ділянку збереження. Інші товари направляються на ділянку приймання, для розпакування і перевірки.

Надалі весь вантаж, що надійшов на склад так чи інакше зосереджується в зоні збереження основного приміщення складу.

Товар, що відпускається зі складу, може проходити чи не проходити операцію комплектування. Через ділянку комплектування складу проходить тільки товар, що упаковується і відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.

Товар зі складу підприємства гуртової торгівлі може доставлятися замовнику силами даного підприємства. Тоді в приміщенні, окремому від основного складу, необхідно організувати експедицію по відправці, що буде накопичувати підготовлений до відвантаження товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершує технологічний процес на складі операція навантаження, що у нашому випадку (див. рис. 3) виконується на автомобільній рампі.

Принципова схема матеріальних потоків на складі підприємства оптової торгівлі наведена на рис. 4.

Перелічимо основні логістичні операції, що виконуються з вантажем на окремих ділянках розглянутого складу.

Ділянка розвантаження (у нашому випадку — залізнична рампа):

¨ механізоване розвантаження транспортних засобів;

¨ ручне розвантаження транспортних засобів.

Приймальна експедиція (розміщається в окремому приміщенні складу):

¨ приймання прибулого в неробочий час вантажу по кількості місць і його короткочасне збереження до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять з ділянки розвантаження.

Ділянка приймання (розміщується в основному приміщенні складу):

¨ приймання товарів по кількості і якості. Вантажі на ділянку приймання можуть надходити з ділянки розвантаження і з приймальної експедиції.

Ділянка збереження (головна частина основного приміщення складу):

¨ розміщення вантажу на збереження;

¨ вибір вантажу з місць збереження.

Ділянка комплектування (розміщається в основному приміщенні складу):

¨ формування вантажних одиниць, що містять асортимент товарів, підібраний відповідно до замовлень покупців.

Експедиція по відправці:

¨ короткотермінове збереження підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їхньої доставки покупцю.

Ділянка навантаження (у нашому випадку - автомобільна рампа):

¨ навантаження транспортних засобів (ручна і механізована).

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих чи ділянок по окремих операціях (наприклад, внутрискладське переміщення вантажів, ручне перебирання вантажу на ділянках приймання і комплектації і т.п.). При цьому підсумовують обсяги робіт із всіх операцій на даній ділянці чи в рамках даної операції. Сумарний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається додаванням матеріальних потоків, що проходять через його окремі ділянки і між ділянками.

Рис. 4. Схема матеріального потоку на складі підприємства гуртової торгівлі

Величина сумарного матеріального потоку на складі залежить від того, по якому шляху піде вантаж на складі, будуть чи не будуть виконуватися з ним ті чи інші операції. У свою чергу, маршрут матеріального потоку визначається значенням факторів, перерахованих у табл. 2.1.

Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за визначений проміжок часу (місяць, квартал, рік), являє собою матеріальний потік по відповідній операції.

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається додаванням величин матеріальних потоків, згрупованих або по ознаці виконуваної логістичної операції, або по ознаці місця виконання логістичної операції.

Далі при розрахунку величини сумарного матеріального потоку будемо використовувати поняття "група матеріального потоку", зміст якого варіюється в залежності від конкретних ділянок чи складу операцій.

Група матеріальних потоків – це вантажі, що розглядаються в процесі внутріскладського переміщення.

Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, у контейнерах чи на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (Р_п.г ) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, без останнього:

Т (з ділянки розвантаження)

+ Т хА₁ /100 (із приймальної експедиції)

+ Т х А₂/100 (з ділянки приймання)

+ Т (із зони збереження)

+ Т х А₃ /100 (з ділянки комплектування)

+ Т х А₄ /100 (з експедиції по відправці)

= Р_п.г

Тут Т - вантажообіг складу, т/рік; у дужках позначені відповідні ділянки складу, з яких виходить потік.

Група матеріальних потоків – це вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій на ділянках розвантаження і навантаження.

Операції розвантаження і навантаження можуть виконуватися чи вручну з застосуванням машин і механізмів.

Таблиця 2.1

Фактори обсягу складської вантажопереробки (фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)

Ручне розвантаження необхідне, якщо товар у транспортному засобі прибув від постачальника не будучи покладеним на піддони. У Цьому випадку для того, щоб вилучити товар із транспортного засобу і потім перемістити на одну з наступних ділянок складу, його необхідно попередньо вручну укласти на піддони.

Вантажопотік при ручному розвантаженні вантажу:

Р_р.р. = Т х А₅ /100 (т/рік).

Інше розвантаження є механізованим. Вантажопотік при механізованому розвантаженні вантажу:

Р_м.р = Т х (1 – А₅ /100) (т/рік).

Ручне навантаження буде необхідне в тому випадку, якщо поданий транспортний засіб не можна завантажити за допомогою засобів механізації. Вантажопотік при ручному навантаженні вантажу:

Т_р.н = Т х А₆ /100 (т/рік).

Вантажопотік при механізованому навантаженні вантажу:

Т_м.н = Т х(1 - А₆ /100) (т/рік).

Група матеріальних потоків - вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при прийманні товарів:

Т_пр = Т х А₂ /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при комплектації замовлень покупців:

Т_ком = Т х А₃ /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж поставлений у робочий час, то він відразу в міру розвантаження надходить на ділянку приймання чи в зону збереження. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робітник день подається на ділянку чи приймання в зону збереження. Отже, у приймальній експедиції з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину

Р_п.е = Т х А₁ /100 (т/рік).

Якщо на підприємстві гуртової торгівлі є експедиція по відправці, то в ній з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину

Р_е.в = Т х А₄ /100 (т/рік).

Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на

Р_ек = Т_п.е + Т_е.в = Т х (А₁+А₄) /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — операції в зоні збереження.

Весь товар, що надійшов на склад, як відзначалося, так чи інакше зосереджується в місцях збереження, де виконуються наступні обов'язкові операції:

· розміщення вантажу на збереження;

· виїмка вантажу з місць збереження.

Обсяг робіт за визначений період по кожній з цих операцій дорівнює вантажообігу складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збереження дорівнює 2 х Т.

Якщо при збереженні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі вибірки частина вантажів може бути повернута в місця збереження, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.

В результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює

Р_зб = Т х А₇ /100 (т/рік).

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається по наступній формулі:

Р = Р_п.г + Р_р.р. + Р_м.р + Т_р.н + Т_м.н + Т_пр + Т_ком + Р_п.е + Р_е.в + Р_зб .

Вартість вантажопереробки визначається: обсягом робіт з тієї чи іншої операції; питомою вартістю виконання тієї чи іншої операції.

Поопераційні обсяги робіт визначені, за допомогою цих формул, розраховуються в подальшому для визначення вартості переробки вантажу на складі.

Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість переробки вантажу – С_вант ) визначається по формулі:

С_вант = S₁ x Т_р.н + S₂ x (Р_п.е+ Р_е.в) +S₃ x (Т_пр+ Т_ком) +S₄ x Р_зб + S₅ x (Р_р.р.+ Т_р.н) + S₆ x (Р_м.р+ Т_м.н) ,

де S_i – питомі вартості робіт по потокам групи.