Склад і призначення основних засобів СПРВ-ЗК

До складу сучасних СПРВ-ЗК (рис. 8.3) входять засоби збору повідомлень від відправника, засоби обробки повідомлень, засоби передачі повідомлень на пейджер і засоби сервісних підсистем.

Повідомлення у СПРВ можуть надходити з міського телефону, ПК із модемом, ПК і радіопередаючого пристрою, зі спеціалізованих пристроїв. Повідомлення можуть надходити каналами ТМЗК, радіоканалами і каналами розподільних мереж.

Рисунок 8.3 – Склад засобів СПРВ-ЗК

Найчастіше до пейджинг-центру надходять повідомлення від відправників за телефоном. Абонент-відправник телефонує, називає оператору пейджинг-центру номер абонента-одержувача і диктує повідомлення. Далі повідомлення обробляється і передається в ефір. Як приклад на рис. 8.4 наведено варіант схеми міської пейджингової мережі, на якій зображені засоби СПРВ.

Всі повідомлення, які отримані від відправників за телефоном, радіотелефоном або із ПК через модем надходять на пульти операторів пейджингової мережі (пейджинг-центру). Пульти операторів обладнані навушниками, мікрофонами та органами управління (регулятор гучності, клавіші "Відповідь на дзвінок" і "Лінія зайнята").

Іноді виникає необхідність у створенні локальної мережі віддалених робочих місць операторів. У цьому випадку ця мережа (на рис. 8.4 не показана) з'єднується з основною системою по виділеному каналу зв'язку ТМЗК з використанням модема, або по каналах СПД. Ця мережа будується на основі декількох персональних комп'ютерів із працюючими на них операторами та програмним забезпеченням пейджингової системи. Персональні комп'ютери з'єднані в локальну мережу, що підключена до пейджингового сервера. Пейджинговим сервером називають спільно працюючі ПК і пейджинговий термінал.

Основним пристроєм кожної пейджингової системи є пейджинговий термінал. Він отримує повідомлення, передані абонентам, від системи збору інформації, формує сигнал, що модулює, на передавач відповідно до конкретного пейджинговим протоколом і керує пейджинговим передавачем або їхньою системою по каналах зв'язку.

Рисунок 8.4 – Міська пейджингова мережа

У сучасних СПРВ передача здійснюється блоками (кадрами), структура і розмір яких відповідають прийнятому стандарту СПРВ. Формування блоків здійснює пейджинговий термінал. У складі переданих кадрів передбачена передача послідовностей для циклової і тактової синхронізації, адреси абонентів, повідомлення абонентам, надлишкові біти для підвищення правильності передачі інформації.

Пейджинг-термінал може бути виконаний у вигляді автономного спеціалізованого пристрою, спеціалізованої плати, вмонтованої в персональний комп'ютер, або у вигляді спеціалізованого програмного забезпечення, що функціонує на стандартному персональному комп'ютері.

У пейджинг-терміналі можуть використовуватись різні інтерфейси для управління зовнішнім передавачем і трансляції на нього сформованих даних. Отримавши від термінала сигнали управління і сигнал, що модулює, передавач передає повідомлення на робочій частоті.

Для передачі повідомлення по радіоканалах передавальні (базові) станції СПРВ можуть використовувати метровий і дециметровий діапазони (від десятків до сотень МГц). Конкретні значення номіналів частот залежать від умов використання СПРВ, від виду переданих повідомлень (мовні, дані тощо). Оскільки радіохвилі метрового діапазону загасають меншою мірою, ніж дециметрового діапазону, то часто перевагу віддають метровому діапазону. Найпоширенішим є діапазон 160 МГц. Для зв'язку в міських умовах переважніше дециметровий діапазон (більша проникність усередину приміщень і транспортних засобів). Тому в більшості СПРВ використовується діапазон частот 450 і 900 МГц.

У СПРВ застосовуються частотне (ЧР) і частотно-часовий (ЧР/ЧР) поділ каналів. Ширина смуги частотного каналу в більшості СПРВ дорівнює 25 кГц. У деяких з них СПРВ – 50 кГц.

Передача повідомлень на пейджер здійснюється в цифровому вигляді ("0" і "1") з використанням частотної модуляції.