Архітектура мережі стандарту TETRA

До складу мережі стандарту TETRA входять такі основні елементи:

- базова прийомо-передаюча станція (BTS) – забезпечує зв'язок у певній зоні (осередку). БС виконує основні функції, пов'язані з передачею радіосигналів: поєднання з МС, шифрування ліній зв'язку, просторово-рознесений прийом, управління вихідною потужністю мобільних радіостанцій управління радіоканалами;

- пристрій управління БС (BCF) – елемент мережі з можливостями комутації, що керує декількома БС і забезпечує доступ до зовнішніх мереж ISDN, PSTN, PDN;

- контролер БС (BSC) – елемент мережі з більшими порівняно з пристроєм BCF комутаційними можливостями, що дозволяє обмінюватися даними між декількома BCF. Так само, як і BCF, забезпечує доступ до зовнішніх мереж. BSC має гнучку модульну структуру, що дозволяє використовувати велику кількість інтерфейсів різного типу. У мережах TETRA контролери БС можуть виконувати функції поєднання з іншими мережами TETRA й управління централізованими БД;

- ДП – пристрій, що підключає до контролера БС по провідній лінії і забезпечує обмін інформацією між оператором (диспетчером мережі) та іншими користувачами мережі;

- мобільна станція (MS);

- стаціонарна радіостанція (FRS – Fixed Radio Station) – PC, яка використовується абонентом у певному місці;

- термінал ТОЕ – термінал, що підключає до УУ базовову станцію BCF і призначений для контролю за станом системи, проведення діагностики несправностей, обліку тарифікаційної інформації тощо. За допомогою таких терміналів реалізується функція управління ЛС (LNM – Local Network Management).

Завдяки модульному принципу розробки обладнання, ТСЗ стандарту TETRA можуть бути реалізовані з різними ієрархічними рівнями і різною географічною довжиною (від локальних до національних). Функції управління БД і комутації розподіляються по всій мережі, що забезпечує швидку передачу викликів і збереження обмеженої працездатності мережі навіть при втраті зв'язку з її окремими елементами.

На національному або регіональному рівні структура мережі може бути реалізована на основі порівняно невеликих підмереж TETRA, з'єднаних один з одним за допомогою міжсистемного інтерфейсу ISI для створення загальної мережі. Під підмережею зазвичай розуміють автономну мережу та мережу, що самоузгоджується. При цьому можливо централізоване управління мережею. Варіант побудови такої мережі наведено на рис. 7.10.

Рисунок 7.10 – Структура мережі національного або регіонального рівня

Кожна підмережа TETRA виконує свої функції управління й комутації, а також надає можливість для централізованого управління мережею більш високого рівня. Структура підмережі залежить від трафіка, а також від вимог до ефективності встановлення зв'язку. Варіант складної конфігурації підмережі стандарту TETRA наведено на рис. 7.11.

Рисунок 7.11 – Конфігурація підмережі стандарту TETRA

У ТСЗ стандарту TETRA передбачаються різні способи забезпечення відмовостійкості, що дозволяють у випадку відмови окремих елементів мережі зберігати повну або часткову працездатність, можливо, з погіршенням ряду параметрів, таких як час встановлення з'єднання тощо. Для мереж національного рівня, як правило, використовується декілька альтернативних маршрутів з'єднання мереж регіонального рівня, шляхом з'єднання контролерів БС. Крім цього, для регіональних мереж передбачається взаємне копіювання БД у контролерах БС.

У випадку, якщо не потрібне резервування каналів, можливе і достатнє створення підмережі за конфігурацією зірки (рис. 7.12).

Рисунок 7.12 – Підмережа TETRA, побудована за конфігурацією зірки

Під час використання лінійних трактів підмережа TETRA може бути реалізована у вигляді довгої лінії (ланцюга). У цьому випадку кожен модуль УУ базової станції BCF (Base Station Control Function) поряд з необхідною дальністю зв'язку забезпечує локальний доступ до зовнішніх мереж (рис. 7.13).

Рисунок 7.13 – Конфігурація підмережі стандарту TETRA у вигляді ланцюга

Найпростіша конфігурація підмережі TETRA (рис. 7.14 ) включає тільки один модуль BCF.

Рисунок 7.14 – Конфігурація TETRA з одним модулем BCF

Крім того, для з'єднання мереж TETRA застосовується і стандартний міжсистемний інтерфейс (ISI). Структура підмережі залежить від трафіка та вимог до ефективності й доступності. Тому в одних випадках вона може бути простою, в інших, коли елементи мережі зв'язані один з одним численними каналами зв'язку, –порівняно складною. Якщо не потрібне резервування каналів, оптимальна конфігурація зірки. При використанні лінійних трактів найкраще рішення – структура ланцюга. У цьому випадку кожен модуль пристрою управління базовою станцією забезпечує як необхідну дальність радіозв'язку, так і локальний доступ до зовнішніх мереж (телефонні мережі загального користування, АТС закладів). Найпростіша конфігурація мережі включає лише один такий модуль.