Стратегічні ресурси підприємства, їхні види

Ресурси підприємства є основою утворення конкурентних переваг підприємства. Всі стратегічні ресурси підприємства поділяються на дві групи:

• матеріальні;

• нематеріальні.

Зазвичай, вивчення звітності підприємства дає можливість отрима­ти уявлення про наявність та вартість ресурсів, їхню структуру. Так, на основі вивчення балансу підприємства можна визначити наявність, вар­тість та рівень спрацювання основних фондів та нематеріальних акти­вів. В той же час, частина нематеріальних ресурсів не відображається у фінансовій звітності підприємства. Такими ресурсами є персонал та йо­го характеристики: досвід, навички, знання, кваліфікація, якість управ­лінських рішень, Т.ЗВ.“адміністративний ресурс”, тобто “зв’язки”.

Рис. 5.1. Схема ресурсів підприємства

Усі ці ресурси у поєднанні із стратегічним планами створюють стратегічний потенціал підприємства.

За роллю у виробничому процесі ресурси поділяються на:

• фінансові ресурси;

• інформаційні;

• трудові;

• матеріально-сировинні;

• паливно-енергетичні;

• техніка та технологія.

Забезпечення ресурсами — важливий етап управління підприєм­ством. Один з постулатів економічної теорії визначає безмежність суспільних потреб поряд із обмеженістю ресурсів для задоволення цих потреб. Обмеженість ресурсів означає, що-будь який ресурс існує в певному місці у визначеній кількості. Але останніми десятиліттями людство зрозуміло, що практично всі ресурси на Землі дійсно обме­жені і мають кінцеву величину. Підприємства зіткнулися з ситуацією, коли ресурси стають одним із головних обмежень, які можуть уне­можливити здійснення будь-якої продуктової стратегії.

Ресурси на підприємстві можуть бути розподілені в такі групи: матеріально-сировинні, енергетичні (враховуючи їхню важливість, їх виділяють в окрему групу), трудові, техніко-технологічні (основні за­соби, технологія, нематеріальні активи), фінансові та інформаційні. Фінансові ресурси вважають найважливішими, оскільки вони певною мірою здатні замінити усі інші. Інформаційні та фінансові ресурси пов’язують усі інші, тому на схемі взаємозв’язку ресурсів (рис. 5.2) посідають центральне місце.

Рис. 5.2. Схема поєднання виробничих ресурсів підприємства

В умовах ринкової економіки процес ресурсного забезпечення під­приємства має форму процесу закупівлі (для матеріальних ресурсів), найму (трудові ресурси), придбання чи оренди, лізингу (для основних засобів). При цьому фінансові ресурси, грошовий капітал перетворю­ються в один з елементів виробничого процесу. Потреба у кожному з видів ресурсів визначається на основі попередньо визначених порт­фельних стратегій, виробничих програм, виходячи з потреб спожи­вачів і вимог виробничих процесів, наявних на підприємстві та за­планованих до введення з метою виготовлення необхідної продукції. Підприємство, виходячи із сформованих виробничих планів, визначає кількість, якість, структуру необхідних ресурсів, ціни, терміни по­ставки та постачальників по окремих видах ресурсів. Формуючи план постачання, слід також взяти до уваги ситуацію, що склалася на ринку ресурсів та можливі її зміни.

Між продуктово-товарними та ресурсними стратегіями, метою розробки яких є формування ресурсного забезпечення, існує двосто­ронній зв’язок. Не тільки потреби кінцевих споживачів “задають” зміст продуктово-товарних стратегій та відповідні ресурси для їхньо­го здійснення, а й визначення доступності та якості ресурсів вплива­ють на зміст та кількісні характеристики продуктових стратегій.