Технічний потенціал та організаційно-технічний рівень підприємства

Забезпеченість та рівень прогресивності обладнання та техноло­гічних процесів є складовою організаційно-технічного рівня підпри­ємства. Організаційно-технічний рівень - поняття комплексне, за допомогою якого характеризують ступінь використання досягнень науково-технічного прогресу у виробничому процесі. Реалізація досягнень науково-технічного прогресу на господарському об’єкті виражається в освоєнні нових видів продукції, підвищенні якості товарів, запровадженні прогресивної технології, механізації та ав­томатизації виробництва, наукової організації праці, удосконаленні управління та організації виробництва.

Організаційно-технічний рівень оцінюється за допомогою сис­теми показників, які характеризують окремі його напрямки. Систе­му показників можна поділити на 2 групи. Показники першої групи характеризують науково-технічний рівень виробництва, другої — ор­ганізаційний рівень. Принципова схема показників організаційно- технічного рівня зображена на схемі (рис. 5.4).

Науковий потенціалвиробництва характеризується кількістю впроваджених у виробничому процесі науково обґрунтованих норм витрат та норм виробітку, що дозволяє ефективніше використовува­ти виробничі потужності, матеріальні та трудові ресурси.

Рис. 5.4. Схема взаємозв’язку показників організаційно-технічного рівня підприємства

Рівень техніки характеризується системою показників, пов’язаних з озброєністю праці, ступенем механізації і автоматизації, станом та структурою основних фондів.

Аналіз рівня техніки полягає у визначенні окремих показників та оцінки їх динаміки порівняно з попереднім періодом та з рівнем ін­ших (аналогічних) підприємств. Показниками рівня техніки для під­приємств залізничного транспорту є:

• рівень електрифікації залізниць, збільшення пропускної та пере­візної здатності окремих напрямків, нарощення потужностей станцій та вузлів, підвищення якості та експлуатаційної надійності конструкцій верхньої будови колії та інших технічних об’єктів;

• підвищення коефіцієнта використання потужності локомотивів та вантажомісткості вагонів, покращення використання обладнання кожного кілометра колії;

• впровадження та освоєння нової прогресивної техніки, в т.ч. засобів автоматики, телемеханіки, контрольно-вимірювальної техніки;

• підвищення механізації та автоматизації виробництва, в т.ч. при ремонті рухомого складу, колії та інших технічних споруд.

На виробничих підприємствах до показників технічного рівня від­носять показники озброєності праці: фондоозброєність, забезпече­ність виробничою площею на одного робітника, енергоозброєність та електроозброєність праці. Розрізняють загальну і технічну фондоозб­роєність праці робітників.

Загальна фондоозброєність праці характеризує рівень оснащеності працівників, що зайняті в сфері матеріального виробництва, основ­ними виробничими фондами. Вона визначається відношенням їх се­редньорічної балансової вартості до середньооблікової чисельності працівників.

Технічна озброєність праці — відношення вартості машин та облад­нання до чисельності робітників у найбільшу зміну Забезпеченість робітників виробничою площею визначається відношенням загальної корисної площі цехів та дільниць до кількості робітників у найбіль­шій зміні.

Енергоозброєність праці характеризує зв’язок витрат живої праці з виробничим споживанням енергії (теплової, механічної та електрич­ної). Її визначають відношенням сумарно спожитої енергії в кВт-год до кількості відроблених всіма робітниками людино-годин.

Електроозброєність робітників розраховують діленням сумарної потужності механічних двигунів, електродвигунів та електроапаратів на кількість робітників у найбільшій зміні.