НЕРІВНОМІРНІСТЬ І РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ МЕХАНІЗМІВ І МАШИН

Постановка задачі

Одним з важливих завдань динаміки механізмів і машин є за­дача визначення найвигідніших співвідношень між силами, масами і швидкостями ланок механізмів, які забезпечують заданий режим руху механізму або машини.

Як було показано в розділі 4, у загальному випадку швидкість початкової ланки механізму, при усталеному русі механізму, є величи­на змінна. Коливання швидкості цієї ланки спричиняють у кінематич­них парах додаткові динамічні тиски, що знижують загальний ККД машини і надійність її роботи. Крім цього, ці коливання в ланках меха­нізмів і машин небажані як з точки зору міцності цих ланок, так і з точ­ки зору втрати потужності, витраченої на ці пружні коливання. Нареш­ті, коливання швидкостей можуть погіршити той технологічний про­цес, який виконує машина.

Коливання швидкості початкової ланки за час усталеного руху бувають двох різних типів. Справді, як було встановлено вище, у біль­шій частині машин тільки за повний цикл усталеного руху робота рушійних сил дорівнює роботі сил опору. Всередині ж циклу немає рівності цих робіт і, отже, початкова ланка машини рухається всередині цього циклу нерівномірно. Оскільки через кожний повний цикл часу усталеного руху кінетична енергія машини набуває початкового зна­чення, то очевидно, що швидкість початкової ланки машини також періодично повторюватиметься з тим самим циклом. Такі коливання швидкостей назвемо періодичними.